Підготовка до батьківства: як зрозуміти, що в дитини — вікова криза? Типи вікових криз
Програма «Рінат Ахметов — Дітям. Сирітству — ні!» продовжує інформувати майбутніх батьків — усиновителів, опікунів, прийомних батьків щодо нюансів виховання та адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Цього разу мова піде про вікові кризи у дітей: коли вони з’являються (на загал) та як визначити, що почалася саме криза, а не просто зміна настрою? На ці питання відповідає Тетяна Алексеєнко, упорядниця посібника тренінгового курсу для кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі.
Що треба знати про розвиток дитини? 1. Розвиток дитини — нерівномірний. На одних етапах зміни у дитячій психіці накопичуються повільно, на інших — вони відбуваються бурхливо та швидко. 2. Послідовність розвитку — це чергування стабільних та критичних періодів. 3. Під час кризи дитина за дуже короткий час дуже змінюється у своїх основних рисах.
Що означає вікова криза?
Вікова криза — це період у житті людини, коли протягом відносно короткого часу (кілька місяців, рік) виявляються різкі й суттєві психологічні зрушення і зміни особистості, а розвиток має бурхливий характер.
Особливість: діти стають важковиховуваними, вступають у гострі конфлікти, зазнають хворобливих, важких переживань. У різних дітей це може проходити по-різному: більш гостро чи менш помітно для оточуючих. Це пов’язане з темпераментом, ступенем розвитку їхньої емоційної сфери та умовами виховання.
Як зрозуміти, що в дитини — вікова криза?
- Це непросто. Межі критичних періодів розмиті. Криза настає непомітно, дуже важко визначити момент початку та завершення. Різке загострення спостерігається лише в середині цього етапу.
- Апогей кризи у дітей для оточення виявляється в зміні поведінки дитини. Вона нібито виходить з-під контролю дорослих, стає вередливою. Стрімко падає успішність у школі і знижується працездатність, зростає кількість конфліктів з оточенням. Внутрішнє життя пов’язане з болісними переживаннями.
- Розвиток під час кризи має переважно негативний характер. Дитина не стільки здобуває, скільки втрачає з надбаного раніше. Але водночас спостерігається поява новоутворень, що мають перехідний характер і не зберігаються надалі у тому ж вигляді (наприклад, своєрідна автономна мова дітей-однолітків).
Які вікові кризи бувають у дітей?
Вікові кризи дитини часто стають викликом для батьків, тому розумно буде підготуватись до них заздалегідь. Розгляньмо, як проявляються дитячі кризи у різному віці та як треба діяти батькам, щоб успішно їх подолати.
Як подолати вікову кризу?
Криза новонародженого
Криза раннього віку виникає одразу після пологів, коли дитина у фізичному сенсі відокремлюється від матері. Немовля має адаптуватись до світу, в який потрапило, і зрозуміти, що він достатньо безпечний і підходящий для життя.
В цей час дитині потрібна емоційна турбота, тепло, ніжні дотики, обійми, ласкаві слова та всіляка підтримка для формування довіри до зовнішнього світу. Про завершення пологової кризи свідчить так званий комплекс пожвавлення: дитинка починає всміхатися, лепетати, дивитися в очі, дриґати ніжками й ручками, демонструючи таким чином своє задоволення від піклування дорослих.
Але турбуючись про малюка, батьки не повинні забувати про себе. Втома, тривога, сумніви й переживання не тільки виснажують маму, але й негативно позначаються на емоційному стані дитини.
Рекомендації для батьків:
- Приділіть увагу собі та достатньому відпочинку. Попросіть інших членів сім’ї допомагати з домашніми справами.
- Переривайте потоки негативних думок, намагайтесь від них дистанціюватись. Більшість тривожних думок не мають нічого спільного з реальними фактами — частіше нагадуйте собі про це.
- Намагайтеся отримувати позитивні емоції від звичайних щоденних справ. Зацікавлення всім, що ви робите, допоможе дистанціюватися від тривоги, негативних переживань та нав’язливих думок.
- Менше орієнтуйтесь на всілякі теорії виховання, а більше дослухайтесь до себе — своїх почуттів, інтуїції, здорового глузду.
Криза першого року Коли дитині виповнюється рік, настає доволі галасливий та виснажливий період. Малюк може взяти собі за звичку голосно репетувати, тупати ніжками, демонстративно ридати, кидатись на підлогу. В цьому віці дитина виявляє, що може рухатись та діяти окремо від мами: повзати, ходити, добувати ручками різні предмети. Малюка цікавить все, що його оточує, тому він хапає різні предмети й вивчає їх, взаємодіючи таким чином із зовнішнім світом.
Рекомендації для батьків:
- Показуйте малюкові різні предмети і розповідайте про них: що це за річ і як нею користуватися. Спочатку треба продемонструвати предмет, потім скористатися ним разом із дитиною, а вже потім дозволити їй діяти самостійно.
- Пропонуйте малюкові ігри, які допомагають тренувати навички предметної діяльності. Наприклад, можна одягати й роздягати ляльок, «годувати» іграшок з посудки, будувати з великих кубиків тощо.
- Не дозволяйте дитині надто довго ридати, кричати або «ковбаситись» на підлозі. У цьому віці малюка досить легко відволікти на якийсь цікавий предмет або явище — скористайтеся цим, щоб припинити істерику.
Кризи розвитку дитини 3 років
Наступна вікова криза у дітей починається у трирічному віці. В цей період малюк стверджує право на власні бажання та рішення, які не залежать від оточуючих його дорослих. Дитина має впевнити насамперед саму себе, що в неї є власна думка і право самоствердження, щоб у дорослому житті мати впевненість у собі. Криза трьох років присвячена самостійності малюка, народженню його самосвідомості та формуванню самооцінки.
Рекомендації для батьків:
- У трирічному віці важливо давати дитині більше простору для самостійних дій, не вдаючись до тотального контролю. В той же час важливо приділяти більше уваги близькому спілкуванню, спонукати малюка ділитися почуттями, думками, проблемами.
- У віці 3-х років важливо вчити дитину дисципліні й дотримуватись при цьому послідовності. Дозволивши одного разу те, що взагалі то заборонено, ви даєте малюкові привід для істерик та маніпулювання в майбутньому.
Криза 6-7 років
У віці 6-7 років поведінка дитини знову змінюється. Зокрема це зумовлено тим, що з дитячого садочка малюк переходить до школи. Початок шкільного життя — це неабиякий етап дорослішання, до якого треба гідно підготуватись.
Щоб успішно подолати вікову кризу, дитина має витримувати навчальні навантаження, налагодити взаємодію з учителями та однокласниками, звикнути до нового режиму життя та внести певні корективи у відносини з батьками. Деякі дітки досягають «шкільної зрілості» вже у шість років, а деяким краще почекати виповнення семи років, щоб піти до першого класу. Якщо ви маєте сумніви, чи готова дитина до школи, можна порадитися про це з дитячим психологом. У будь-якому разі будьте уважні до сина чи доньки, підтримуйте та допомагайте на цьому важливому етапі дорослішання.
Рекомендації для батьків:
- Щоб дитина успішно витримала шкільні навантаження, варто зайнятися підготовкою до навчання ще у дитячому садку. Це дозволить полегшити адаптацію та сформувати у першачка відчуття впевненості у власних силах.
- Якщо дитина чогось не розуміє або не справляється зі шкільними завданнями, допомагайте їй та вселяйте впевненість. Ні в якому разі не принижуйте гідність дитини та не порівнюйте з іншими дітьми.
Кризи дитячого віку 11-16 років
У підлітковому віці діти стають більш чутливими, емоційними та дратівливими. Підлітки нерідко відчувають себе самотніми та безпорадними, їм багато чого не подобається в оточуючих та в самих собі. З’являється схильність до протесту й бунтарства, поведінка може ставати зухвалою та навіть агресивною, а ставлення до батьків — зверхнім та надто критичним. У деяких підлітків прокидається жага до ризику й експериментів, притуплюється почуття небезпеки.
Важливо розуміти, що причиною багатьох підліткових проявів є зміна гормонального фону та фізична перебудова організму, а також природна необхідність відділитися від батьків і відчути себе самостійною людиною. Кожен підліток хоче підкреслити свою унікальність, але в той же час прагне бути «в тренді», тобто належати до певної групи собі подібних.
Підліткова криза пов’язана із питанням самоідентифікації, бажанням дитини зрозуміти, хто вона і яка вона. Врешті-решт підліток має відокремитись від своєї сім’ї, а батьки повинні його відпустити. Головне завдання батьків на цьому етапі — допомогти дитині стати самостійною.
Рекомендації для батьків:
- Під час підліткової кризи важливо зберігати контакт із дитиною — настільки, наскільки це вдається.
- Поважайте бажання, захоплення та інтереси підлітка (якщо вони йому не шкодять).
- Важливо показувати дитині, що у будь-яких вчинків є наслідки.
- Не варто конкурувати з друзями дитини, набагато важливіше — зберігати взаємну довіру.
- Підліток повинен знати, що той, хто має права, має також і обов’язки. Наприклад, той, хто має право розважатися з друзями, має також і обов’язок допомагати вдома.
- Розширюйте свої інтереси, які не пов’язані з дитиною, адже ви маєте цілком чесно її відпустити у доросле життя, допомогти в досягненні самостійності й незалежності.
Ще кілька рекомендацій для подолання вікових криз дітей:
- Щоб успішно подолати дитячу кризу, батьки мають бути в ресурсному стані, а для цього повноцінно відпочивати, відновлювати сили й не забувати про власні потреби.
- Батьки повинні діяти послідовно й передбачувано — це створить для дитини відчуття стабільності та безпеки.
- Виховання дитини не має бути єдиним заняттям батьків. Власні захоплення, інтереси, прагнення й цілі допомагають легше відпустити дитину в самостійне життя.
- Не варто забувати, що батьки — це дорослі люди, які мають більше сили хоча б завдяки набутому життєвому досвіду. Діти не мають подібних навичок і тому не повинні виконувати батьківську роль, а мають справлятися з власними віковими завданнями.
Висновки
Що б не сталося під час кризи віку в дітей, намагайтеся зберігати спокій і пам’ятати, що будь-які проблеми так чи інакше вирішуються. Іноді корисно згадати, якими ви були в дитинстві та юності, як себе відчували та з якими труднощами стикались. Спробуйте подивитись на навколишній світ очима своєї дитини і тоді багато чого стане вам зрозумілішим.
Більше по темі вікової кризи:
Криза 3 років: симптоми та поради. Тут.
Криза 6-7 років: симптоми та поради. Тут.
Криза 11-16 років: симптоми та поради. Тут.
