Що для Вас означає благодійність? 

Для мене благодійність — це насамперед вміння почути чужий біль. Це вміння розділити чужий біль. Це системна боротьба із системними проблемами. Це відкритість і, звичайно, націленість на результат.

Чому Ви почали займатися благодійністю?

Благодійністю я займався завжди. Я ніколи не проходив повз чужий біль. Допомагав чим міг.

Але етапи мого шляху в благодійності були різними. На першому етапі я просто мовчки діставав гроші з кишені та допомагав тим, хто цього потребував. Гадаю, така ситуація знайома багатьом: ось ви знаєте людину, у якої сталася біда, і якій потрібна допомога. Ви їй допомагаєте, і це дуже добре! Але в певний момент приходить розуміння, що є, на жаль, ще мільйон людей із такою ж бідою, а отже, йдеться про системні проблеми. А перемогти їх може лише системний підхід.

Так я прийшов до свого другого етапу благодійності — етапу корпоративної соціальної відповідальності. Як результат — 2005 року компанія СКМ створила благодійний фонд «Розвиток України».

Й ось нині період мого третього етапу благодійності — етап персональної, особистої відповідальності. Тому що я знаю, що благодійністю я буду займатися завжди.

Що потрібно відчути або почати робити, щоб займатися благодійністю?

Я вважаю, що рішення займатися благодійністю може йти виключно від серця. Тому відчути потрібно тільки одне — величезне бажання допомогти людям. Величезне бажання не дати комусь залишитися наодинці з бідою. Якщо в душі, у серці ви хочете допомагати, якщо ви не можете пройти повз чужу біду, це означає, що благодійність — ваш шлях і ваше покликання.

Який із напрямів діяльності є для Вас особливо важливим?

Вважаю, буде неправильним розмірковувати, що є важливішим, коли йдеться про найболючіші для суспільства питання. Що важливіше — перемогти рак чи туберкульоз? Що важливіше — допомогти самотнім людям похилого віку чи зробити так, щоб у нас не залишилося дітей-сиріт? Що важливіше — розвивати освіту чи культуру та допомагати музеям? Я не можу обрати. Тому скажу так: усі напрями роботи Фонду для нас важливі.

Але є один напрям, про який хочу сказати окремо. Усі знають, що у 2014 році на Донбас прийшла біда. У біді опинилися люди. Біда нікого не щадила – ні дітей, ні старих. А коли ми не думаємо про дітей, то що ми за батьки? І коли не думаємо, як допомогти нашим літнім людям, то що ми за діти? Тоді кожен із нас думав, що зробити та як допомогти найслабшим і найбільш беззахисним: пенсіонерам, інвалідам, дітям, одиноким мамам. Тому я прийняв рішення створити Гуманітарний Штаб. Його завдання — рятувати людські життя. А для того, щоб допомога була ефективнішою, ми об’єднали всіх, у кого є душа, у кого є серце, хто не байдужий до цієї біди, до долі мирних жителів Донбасу. Ми об’єднали весь потенціал підприємств СКМ, футбольного клубу «Шахтар», благодійного фонду. І я хочу подякувати працівникам і волонтерам Штабу, які самовіддано працюють 24 години на добу, щоб допомогти вижити тим, хто особливо потребує допомоги. Мені в страшному сні не могло наснитися, що ми будемо рятувати наших земляків від голодної смерті.

І ще я хочу сказати: допоки не встановиться міцний мир, у біді ми нікого не залишимо. Допомагали, допомагаємо й будемо допомагати.