Підготовка до батьківства. Криза 6-7 років дитячі «симптоми» та поради дорослим

Програма «Рінат Ахметов — Дітям. Сирітству — ні!» продовжує інформувати майбутніх батьків — усиновителів, опікунів, прийомних батьків щодо нюансів виховання та адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Ця публікація є продовженням теми вікових криз, а саме — про вікову кризу 6-7 років: як вона діагностується та що робити батькам?

Відповідає Тетяна Алексеєнко, упорядниця посібника тренінгового курсу для кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі «Книга для батьків».

Ознаки кризи 7 років

Криза семи років у дітей зокрема пов’язана з новим етапом дорослішання — переходом з дитячого садочка до школи. В цей час у дитини розвивається інтерес до пізнання та з’являються нові види взаємодії, зокрема з учителями та однокласниками. 

Учні першого класу відчувають на собі нові навантаження та підвищену відповідальність, пов’язаною з навчанням та дисципліною. Це нерідко викликає у першачка підсвідомий спротив та бажання продемонструвати дорослим, що він ще дитина. Вередування, кривляння та примхи можуть бути пов’язані саме з цим. Дорослим не варто звалювати на дитину занадто багато нових обов’язків, щоб не підвищувати стрес. Проте й дозволяти нехтувати завданнями теж не можна.

Криза 7 років: симптоми 

Тривалість кризи семи років залежить від того, як швидко дитина адаптується до нового способу життя і додаткових навантажень. Правильна поведінка батьків у цей період допомагає успішно подолати кризу та сприяє формуванню у дитини позитивних життєвих установок замість негативних. 

Основні симптоми кризи 7 років:

1. Деякі діти стають примхливими та манірними. Інколи вони без причини починають кривлятися, бешкетувати, перекручувати слова.
2. У дитини можуть кардинально змінитися звички та вподобання. Переживання розмежовуються та стають бурхливішими. Малюк узагальнює власні спогади та робить з них висновки. Потішна дитяча безпосередність кудись зникає.
3. У дитини формується самооцінка та з’являється яскраво виражене самолюбство. В цей час їй дуже важливо відчувати повагу з боку дорослих та визнання її права на самостійність.
4. Син або донька демонстративно проявляють свою дорослість — перестають ходити з мамою за ручку та не дають обіймати себе прилюдно. 
5. Прагнучи довести свою правоту, дитина може бути дуже впертою. В цьому віці критика майже не сприймається — мозок відкидає негативну інформацію, щоб не зашкодити формуванню позитивної самооцінки.
6. Істерики у дитини 7 років можуть бути проявом перевтоми, нервового напруження, виснаження та стресу. Дуже часто сильні емоції проявляються на підсвідомому рівні, тому батькам важливо зберігати самовладання, як би складно це не було.

Криза 7 років у дітей: складні моменти 

Далеко не всі діти цього віку спроможні стримувати свої почуття і вміють керувати ними. Утративши одні форми поведінки, вони ще не оволоділи іншими. Це спричиняє труднощі у вихованні, «замикання» у собі й некерованість їхньої поведінки.

Дитині потрібно вступати у стосунки з суспільством як із сукупністю людей, котрі здійснюють обов’язкову, суспільно необхідну й корисну діяльність. Це виражається насамперед у прагненні дитини піти до школи, стати учнем.

Усе, що стосується навчання, входить на перший план, а те, що пов’язане з грою, стає менш важливим, хоча й не менш цікавим.

Чим викликана криза 6-7 років?

Психологічна характеристика кризи 7 років вказує на усвідомлене оперування дитиною різними емоційними станами, такими як радість, смуток, злість, заздрість тощо. Якщо раніше дитина переймала риси та поведінку батьків підсвідомо та «просто так» — не використовуючи для зиску чи прояву індивідуальності, то після семи років ситуація змінюється. Дитина може хитрувати, маніпулювати та навіть вдаватися до шантажу. А понад усе вона прагне, аби дорослі зважали на її думку. 

Особливості кризи 7 років полягають у деяких змінах моральних координат. Придивляючись до життя та поведінки оточуючих людей, зокрема однокласників та вчителів, дитина може виявити багато розбіжностей із тією картиною, яку малювали її батьки. Дитині знадобиться деякий час, щоб розібратися в цьому та виробити власну систему морального відліку.

Ще одним важливим нюансом виступає фізіологія. У семирічному віці відчуття власного тіла змінюється, адже воно починає перетворюватися з дитячого на підліткове. З’являється сила, гнучкість та швидкість, до яких треба звикнути та навчитись правильно з ними поводитись. Дуже допомагають в цьому заняття спортом.

Криза 7 років: як допомогти дитині?

Як і будь-яка криза, період семи років відзначається бурхливими емоціями, які нерідко переходять в образи та сварки. Батькам важливо запастись терпінням та розумінням, а також вчитися інтерпретувати емоції, з якими син чи донька стикаються у повсякденному житті.

Оскільки криза семирічного віку значною мірою пов’язана зі вступом до школи та збільшенням навантажень, варто підготувати дитину до цього заздалегідь. Якщо першачок вже дещо орієнтується в шкільних предметах та має навички дисципліни й відповідальності, йому буде значно легше адаптуватись до нового способу життя.

Криза 7 років: рекомендації батькам 

Психологи пропонують батькам скористатися наступними рекомендаціями:

1. Встановити режим дня. Дитині не варто гратися або дивитися мультики допізна, а потім спати до півдня. Привчивши доньку або сина вчасно лягати спати й раніше вставати, ви полегшите адаптацію до шкільного розпорядку дня. 
2. Познайомити дитину з учителькою та показати школу. Відвідайте з майбутнім першокласником день відчинених дверей або просто проведіть по школі, показуючи класи, спортивний зал, бібліотеку, їдальню тощо. Розкажіть про учнів, які тут навчаються, і що скоро дитина стане одним із них. Коли першого шкільного дня учень побачить знайому вчительку та знатиме, де знаходиться його клас, то почуватиме себе значно впевненіше.
3. Обговорити з дитиною її нові права та обов’язки. Поясніть, що обов’язки — це не лише вимоги, але й способи проявляти свою самостійність. Наприклад, якщо раніше малюку не дозволяли мити чашку, щоб не розбив, то тепер він дорослий і самостійний, а отже чудово впорається з таким завданням. 
4. Відмовитись від тотального контролю. Ви можете давати дитині завдання, але залишайте за нею право вирішувати, коли і як їх виконувати. Не варто давати «десять хвилин на прибирання в кімнаті» або «п’ять хвилин на вмивання» — нехай дитина діє у власному ритмі. Надокучлива допомога теж не потрібна, якщо у вас її не просять.
5. Показати, що у вчинків бувають наслідки. Якщо дитина не хоче мити посуд, дозвольте їй потрапити в ситуацію, коли чистих тарілок або чашок не залишається. Якщо учень не хоче виконувати домашнє завдання, не варто робити це за нього: отримавши погану оцінку, він познайомиться з наслідками своїх лінощів. Це може здатися байдужістю з боку батьків, але насправді такий підхід навчає дитину брати відповідальність за вчинки.
6. Навчати дитину в ігровій формі. Навчання має бути цікавим та вбудованим у повсякденне життя. Щоб допомогти дитини освоїти математичні дії, попросіть її порахувати здачу після покупки, а щоб потренуватися в читанні — прочитати афішу, вивіску, назву шоколадки тощо.
7. Заохочувати до спілкування з однолітками. Запросіть друзів дитини у гості, познайомтесь із її однокласниками. Запишіть дитину на секцію чи гурток, де можна знайти друзів за інтересами.
8. Не ставити занадто високі вимоги. Варто пам’ятати, що всьому свій час і зрештою дитина стане впевненою, дорослою та самостійною. Але в 7 років малюк лише починає дорослішати, тому йому можна іноді лінуватися, бешкетувати й поводити себе по-дитячому. 

 

Якщо криза 7 річного віку загострюється і виводить вас із рівноваги, не піддавайтесь паніці та намагайтесь «вмикати» розуміння. Жоден перехідний період не триватиме все життя, тому просто запасіться терпінням і відмовтесь від тотального контролю. В багатьох випадках, отримуючи більше свободи, дитина перестає так бурхливо самостверджуватися і діяти наперекір. Зрозумівши, що ви любите її, незважаючи на оцінки, дитина перестає відчувати напругу і зненацька знаходить в собі інтерес до навчання.

Криза 7 років: як поводитися батькам?

Максимально полегшити кризу семирічного віку допомагає правильне розуміння та коректна поведінка батьків. Остання передбачає наступні правила:

1. Пояснюйте. Коли щось забороняєте дитині, обов’язково поясніть, з якої причини. Не вдавайтесь до погроз та уникайте наказового тону, щоб дитина могла спілкуватися з вами нарівні та сприймати вашу думку й пояснення.
2. Слухайте. Проявляйте щирий інтерес до всього, що розказує вам дитина, нехай то проблеми, плани чи дивні вигадки. Ніколи не глузуйте, якщо хочете зберегти взаємну довіру.
3. Радьтеся. Завжди питайте, що думає ваша дитина про речі, які її безпосередньо стосуються. Що приготувати на вечерю, який одяг купити, куди піти розважитись у вихідні — ваша дитина має право голосу і це дозволяє їй відчувати себе важливою у сім’ї.
4. Не застосовуйте насильство. Ніколи не принижуйте малюка, не вдавайтесь до жорстокості та насильства. По-перше, це просто неприйнятно, а по-друге — створює занижену самооцінку та призводить до формування психології жертви.
5. Не думайте, що дитина — ваша власність. У малюка має бути можливість формувати своє коло інтересів та мати власну думку, навіть якщо вона відрізняється від батьківської. 

 

Криза 7 років у дітей: що робити не треба батькам?

Неправильна поведінка батьків може не тільки посилити кризу семирічного віку, але й сформувати в дитини занижену самооцінку та позбавити її мотивації на навчання. 

Щоб не загострити вікову кризу 7 років, не робіть таких речей:

1. Не кричіть на дитину. Інколи гучним криком батьки можуть домогтися свого, але такий підхід не може діяти довго і насправді тільки погіршує ситуацію. Коли дорослі кричать, діти відчувають приниження та неповагу до себе, тому їм хочеться робити все наперекір. До того ж репетування свідчить про слабкість та безпорадність батьків, адже виходить, що вони ні про що не здатні домовитись спокійно.
2. Не критикуйте вчителів у присутності дитини. Якщо у свідомості малюка відкладеться, що вчителька непрофесійна, погана чи якась не така, він просто не буде її слухати. Відповідно це погано позначиться на навчанні, адже діти, як і дорослі, охоче навчаються тільки в авторитетних учителів.
3. Не порушуйте правила, які встановлюєте для дитини. Якщо малюкові заборонено користуватися смартфоном під час обіду, то й батьки не повинні цього робити.
4. Не вдавайтесь до фізичних покарань. По-перше, фізичні покарання — це приниження для дитини, а по-друге — свідчення повної безпорадності батьків у вихованні.
5. Не порівнюйте сина чи доньку з іншими дітьми. Такі порівняння неетичні та неефективні, вони тільки засмучують дитину, занижують самооцінку та налаштовують проти батьків. 
6. Не ігноруйте проблеми, які виникають у школі. Якщо дитина просить вас про допомогу в навчанні, зробіть все можливе, щоб зрозуміло пояснити матеріал. 

 

Не робіть нічого з вищевказаного, якщо хочете виховати впевнену в собі та свідому людину. До речі, ці правила діють не лише в період кризи, але й під час усього життя.

Висновки

У період кризи 6-7 років дитина розвиває важливі якості, як допоможуть їй успішно навчатись у школі та формувати власну особистість. Правильна поведінка батьків сприятиме позитивним життєвим установкам, а неправильна — посилюватиме й загострюватиме кризу, призводячи до низької самооцінки та відсутності мотивації до навчання.

Більше по темі вікової кризи:

Як зрозуміти, що в дитини почалася криза? Типи криз. 

Криза 3 років: симптоми та поради. Тут.

Криза 11-16 років: симптоми та поради. Тут.