Когда дети нуждаются в спасении

Якби мене попросили описати кількома словами філософію Фонду Ріната Ахметова, я б сказала – «життєво необхідна допомога». У особливих ситуаціях, особливо для дітей.

Так, саме допомога дітям завжди була і залишається найважливішим напрямом у діяльності. І допомога ця завжди була і залишається масштабною, системною та життєво важливою. Чи то величезна програма «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!», чи то адресна допомога пораненим дітям. Або будь-який інший проєкт.

За 15 років роботи Фонд Ріната Ахметова реалізував десятки проєктів. То були і локальні ініціативи, і програми національного масштабу. Але починалося все з підтримки людей, які опинилися в складних життєвих обставинах і гостро потребували невідкладної допомоги. Принцип «допомога тут і зараз» ліг в основу програми «Рінат Ахметов – Порятунок життів».

Ще один важливий маркер – допомога завжди актуальна. Коли почалася війна на Донбасі, Фонд розпочав програму евакуації саме з евакуації дитячих будинків із зони бойових дій. Тоді то був Слов'янськ.

Змінювалися умови – змінювалася і допомога. У 2014 році Фонд евакуював дитячі будинки з Донецька, Макіївки та багатьох інших міст Донбасу.

Потім ситуація стала ще трагічнішою. Хворі діти гостро потребували життєво необхідного інсуліну та інших важливих ліків. Їх через лінію опору для дітей привозив Фонд.

У тому ж 2014-му в охопленому війною Донбасі просто неможливо було зібрати все необхідне до пологового будинку. І у Фонді народжується проєкт допомоги породіллям. У наборах було все необхідне для мами та новонародженого.

У ті роки Фонд активно допомагав ліками та дитячими продуктовими наборами. Набори були сформовані спеціально для потреб малюків. Все це стало можливим завдяки програмі «Рінат Ахметов – Порятунок життів».

Саме Фонд у ті роки розпочав найважливішу та унікальну програму психологічної допомоги та реабілітації поранених дітей, став проводити  операції на серці та надавати малюкам високочутливі слухові апарати.

Одна з таких дівчаток – чотирирічна Мілана Дзвоник, яку виховує її бабуся-опікун Світлана Матяш. Мілані поставили багато важких діагнозів. Але для сім'ї переселенців сплатити операцію на серці (у дівчинки був порок серця) і на тазостегновому суглобі було просто нереально.

Серце дівчинці вже прооперували. А нещодавно Мілані встановили на ногу металоконструкцію. Через рік буде потрібна повторна операція з видалення цієї конструкції.

А Назару Андрієвському був лише рік, коли почалася війна. У 2017 році дитині був поставлений діагноз ‒ цукровий діабет 1 типу, важка форма. Колоти інсулін доводилося до 6 разів на добу. Оптимальним рішенням при такому перебігу хвороби є встановлення інсулінової помпи – вона автоматично стабілізує усі показники цукру в крові. За допомогою програм задається швидкість уведення та доза. Помпа ніби імітує роботу підшлункової залози.

Таку дорогу операцію навіть не всі працюючі батьки можуть собі дозволити. Фонд прийшов на допомогу.

Це лише дві історії. Із тисяч.

Лише з 2014 року за цією програмою допомогу отримали понад 50 000 українців, зокрема адресну допомогу на лікування – понад 6500 дітей.