Затишні гніздечка для розгублених пташенят. Блог Юлії Матковської, фахівця програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова
Пройшли новорічні свята, всі відпочили. У мережах чимало щасливих фотографій, і найтепліші ті, що в сімейному колі. Але є когорта особливих. Фотографії сімей, де діти народжені серцем. Щоразу, коли дивлюся фото сімей-усиновителів, прийомних батьків та батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, я відчуваю якесь безмежне щастя. Це надихає.
Ось уявіть, ви читаєте книгу – і сюжет настільки захоплює, що після прочитання ви відчуваєте потребу в продовженні. Щось дуже схоже. Тільки в житті завдяки соціальним мережам можна спостерігати за продовженням хепі-енду, дивлячись фотографії, дізнаючись про будні з постів. Здавалося, що тут такого? Дитина вже не в інтернатному закладі, і то добре. Але ні, найцікавіше – ті зміни, що відбуваються в житті кожної дитини. Кожна з них – це маленьке пташеня, якому потрібно багато чого навчитися, дізнатися нового. А як це можливо, якщо воно розгублене? Коли дитина потрапляє в інтернатний заклад, вона розгублена, адже за всіма законами природи вона має отримати свою любов, турботу, тепло. А тут так багато різних людей, які можуть не прийти до неї в групу наступного дня.
Уже в сім’ї дитина ще не розуміє, що її чекають зміни. Принаймні, незабаром приходить усвідомлення, що люди, які взяли на себе місію стати для неї найріднішими, не підуть із її життя завтра. Формується довіра, дитина отримує свою порцію любові, турботи й тепла, яку їй довелося трохи почекати – і розкривається. Найчудовіше те, що перелякане розгублене пташеня нарешті потрапило в затишне гніздечко, де зможе розправити свої прекрасні крила і злетіти, коли настане час. А поки мама й тато поруч, вони допоможуть дитині повірити у свої сили.
У рамках програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова час від часу проходять зустрічі й тренінги для усиновителів, опікунів, прийомних батьків та батьків-вихователів, де щоразу зустрічаємося і з давно знайомими сім’ями, які без перебільшення можемо назвати нашими друзями, і з новими, з якими дуже раді познайомитися, адже більше щасливих історій дізнаємося. Щасливі від того й ми, фахівці. Відчуваєш, що працюєш недаремно.
Нещодавно ми святкували дев’ятиріччя порталу, провівши захід у зовсім новому форматі. Це була відкрита лекція для тих, хто тільки думає про прийняття у своє життя дитини. Було поставлено багато запитань, почуті різні відповіді, але найціннішими були спогади тих, хто вже пройшов цей шлях. Батьки, любові яких вистачило для інших, радісно розповідали, що відчували, коли вперше зустріли свою дитину, що разом пережили, як усе згадують зараз. Це неможливо було сприймати без сліз, та не печалі, а радості. Це прояв безмежного щастя, гордості за перебування в одному приміщенні з цими дивовижними людьми з великим серцем.
Щомісяця в інтернатних закладах України ми бачимо сором’язливих, переляканих, розгублених дітей, які в сім’ї абсолютно перероджуються. Вони справжні пташенята-фенікси, що втратили так багато, але перероджуються в сім’ях завдяки всеосяжній любові людей, які тепер поруч із ними. Це не просто батьки, вони справжні герої нашого часу! Хтось скаже: «Так їм за це гроші держава платить!» І це буде великою помилкою, адже любов неможливо купити. Діти – найкращі психологи, фальш відчувають на відстані. І невже хтось реально думає, що допомоги держави досить, щоб забезпечити пташенят усім найкращим? А ці люди хочуть їм дати тільки найкраще, і дають! І величезна повага їм за це!
Нещодавно, коли я гостювала у своїх батьків, мама сказала: «Там на порталі є такий хлопчик, справжній пупсик! Так хочеться, щоб це пташеня знайшло свою сім’ю». Я усміхнулася, а потім відповіла: «Мамо, це пташеня дочекалося своїх батьків і вже в затишному гніздечку».
Ми щиро радіємо за кожну дитину, яка зараз у сім’ї, і безмежно вдячні батькам, любові яких вистачає на всіх. А тих, хто лише наважується на цей важливий життєвий крок, ми завжди підтримаємо, адже ваші щасливі обличчя надихають і окрилюють нас працювати якомога більше, щоб кожні хлопчик і дівчинка, анкети яких розміщені на порталі «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова, все ж дочекалися своїх дбайливих мамів і татусів!
