Як не виховати егоїста? БЛОГ Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова
Маленький егоїст не зважає ні на кого: ні на друзів, ні на рідних. Його бажання і потреби обов'язково і якомога швидше повинні бути задоволені. Не визнає думок, які відрізняються від його думки. Не розуміє інших людей. З такою дитиною складно батькам, та й усі навколо не прагнуть встановлювати з ним теплі, дружні зв'язки.
Щойно мова заходить про дитину-егоїста, ми відразу уявляємо розпещеного батьківською увагою малюка. Правильно! Батьки, які готові потурати будь-яким примхам дитини, ростять егоїста. Але хіба лише такий стиль виховання лежить в основі формування егоїстичної особистості? Розглянемо можливі причини.
1.Потурання будь-яким примхам дитини, часто керуючись фразою: «У мене було складне дитинство, ти ні в чому не будеш обділений». Вся сім'я живе, працює тільки на благо дитини. Часто батьки можуть відмовляти собі навіть у необхідному, лиш би дитинці «все найкраще». Дитина в такій ситуації зростає досить маніпулятивною, її потреби з кожним роком стають дедалі більшими, а повага та любов до батьків – дедалі меншою. Дитина росте споживачем.
2.Надмірна похвала, часто незаслужена. Перебільшення талантів дитини. Центрованість батьків на фразах: «ти геніальний», «твій малюнок найкращий», «ти найкращий у класі». Водночас якщо батьки вголос принижують інших дітей, дитина росте центрованою на собі, з чітким уявленням про себе як про унікальну особистість і інших людей, які народжені, щоб обслуговувати її інтереси.
3.Батьки сконцентровані тільки на своїх інтересах. Думка, зацікавлення дитини не враховуються ніколи. Дитина звикає до такого стану речей і подібним способом вибудовує відносини з тими, хто навколо.
4.Образа, злість на батьків, особливо якщо дитина недоотримала батьківської уваги, підтримки, любові, також може стати причиною егоїстичної поведінки дитини, особливо стосовно батьків.
5.Гіперопіка. Особливо проявляється в тому, що всі домашні справи дитини батьки взяли на себе. У таких сім'ях іграшки прибираються тільки дорослими, а речі, які дитина зняла з себе, прийшовши зі школи, можуть валятися на підлозі в очікуванні того, що мама прийде та все акуратно складе на стілець.
6.Оплата допомоги вдома чи шкільних оцінок.
Як бути батькам? Що допоможе мамі й татові сформувати здорову особистість дитини?
- Перш за все власний приклад. Якщо ви егоїстичні, недостатньо уважні до бажань і потреб тих, хто навколо, складно переносите думку, яка відрізняється від вашої, то малюк, спостерігаючи за вами, цілком може перейняти такий стиль поведінки. Пам'ятайте, що поширюватися це буде не тільки на сторонніх людей, але і на вас безпосередньо.
- Будьте уважні до почуттів і потреб дитини. Не залишайте їх без уваги, але і не прагніть їх негайно задовольняти.
- Розвивайте емпатію і емоційний інтелект дитини.
- Заведіть домашню тварину. Якщо умови зовсім не дають такої можливості, купіть дитині живу квітку. Разом ви можете дати їй ім'я. Догляд і за твариною, і за квіткою навчить дитину піклуватися про когось іншого та допоможе сформувати відповідальність.
- Не поспішайте робити що-небудь замість дитини. Ви можете їй допомогти, якщо це вкрай необхідно. Виховуйте самостійність в дитині. Відповідно до віку розширюйте список «корисних справ» вдома та допомоги по господарству дитиною.
- Читайте своєму чаду книги та показуйте фільми, в яких мова йде про взаємодопомогу, допомогу іншим, повагу чужої думки, турботу про інших людей або тварин. Обов'язково після перегляду або прочитання обговоріть те, що вона побачила чи почула.
- Цікавтеся дитиною, приділяйте їй достатньо уваги.
- Якщо дитина допустила помилку, вчинила, як егоїст, не лайте, не відкидайте її. У спокійній, доброзичливій атмосфері постарайтеся з'ясувати причини такої поведінки. Висловте власну думку з приводу вчинку, не оцінюючи особистість дитини! Якщо син або дочка визнали, що зробили помилку, разом подумайте над тим, як ситуацію можна виправити.
- Будьте ласкаві, уважні, дбайливі до своїх дітей, своїх близьких. Станьте найкращим прикладом для своєї дитини!
- Намагайтеся уникати перегинів у вихованні. І надмірна опіка, так само як і невміння відмовити дитині, шкідливі, власне, як і ситуації відкидання дитини батьками в сім'ї. Всьому своя міра.