Віртуальна дружба. Блог Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова

Працюючи з дітьми, постраждалими від бойових дій на Донбасі, наголошую, що для більшості з них проблема заміщення віртуального спілкування реальному є дуже актуальною. Діти переселенці, які втратили звичні соціальні зв’язки і відчувають труднощі у встановленні нових, діти, що проживають на території зони АТО і в «сірій зоні», втратили почуття безпеки й пережили травму війни, дедалі частіше йдуть у віртуальний світ.

Нещодавно дівчинка-підліток зі сльозами на очах розповіла, що найстрашніше покарання – залишитися без інтернету. На запитання чому, відповіла: «Я залишаюся зовсім одна. В абсолютному вакуумі. Мене наче немає!». Безумовно, тенденція дуже тривожна. Не новина, що нинішнє юне покоління відходить дедалі більше у віртуальний світ. Для дітей, які пережили травму війни, і вимушених переселенців це проблема стає ще гострішою.

Нещодавно проведені дослідження показали, що підліток у соціальних мережах має від 100 до 400 друзів. Водночас лише третина опитаних робила спроби включити онлайн-друзів у реальну комунікацію. Почуття самотності в реальній комунікації опитані відчувають набагато частіше, ніж під час спілкування в соціальних мережах.

Також дослідження показали, що втрата відчуття безпеки, високий рівень тривоги, і як наслідок – втеча від реальності, спонукає дитину чимраз більше занурюватися у світ віртуальний. Емоційна нестійкість, занижена самооцінка, почуття безпорадності, брак сил впоратися зі складнощами в реальності, низький поріг стресостійкості приводить підлітка до інтернет-залежності. Більшість дітей, захоплених віртуальним світом, зазнають труднощів у диференціації і прояві емоцій, часто стримують і пригнічують актуальні почуття.

Тотальна зайнятість батьків, конфлікти в родині, відчуття себе незрозумілим і неприйнятим, неможливість виговоритися, емоційна холодність або дистанціювання батьків також є чинником, що впливає на перехід дитини у віртуальний світ. Нерідко батьки, перебуваючи в складному психоемоційному стані або змушені багато працювати, просто не помічають, що відбувається з їхніми дітьми. А багато хто взагалі впевнені в тому, що «Краще вже нехай вдома, за комп’ютером, ніж на вулиці не відомо з ким…».

Отже, чим небезпечний занурення підлітка в соціальні мережі. Насамперед, порушується емоційний компонент спілкування, втрачається здатність розпізнавати невербальні нюанси комунікації й диференціювати актуальні емоційні стани віртуального співрозмовника. Інтернет-простір уможливлює абсолютну анонімність, і в підлітка з’являється можливість видавати ідеалізований свій образ за реальний. У такому разі пред’явлення свого справжнього «Я» стає чимраз складнішим, що призводить до різкого скорочення спілкування в реальності.

З іншого боку, дитина, відчуваючи труднощі в реальній комунікації із самовираженням, обстоюванням своєї думки, може бути абсолютно вільна у віртуальному просторі, позбавляючи себе можливості виробляти необхідні комунікативні навички в реальному житті. Незважаючи на велику кількість віртуальних друзів, у дитини посилюється почуття самотності. Ну і, звичайно, на просторах інтернету дитину може підстерігати й цілком реальна небезпека. 14-річний приємний партнер у листуванні, який увійшов у довіру до дівчинки або хлопчика-підлітка, може виявитися справжнім злочинцем або педофілом.

Що робити?

Важливо пам’ятати, що в інтернет-простір підліток просто тікає від будь-якої незадоволеності й різних проблем. Позбавляти дитину доступу до інтернету немає сенсу, рівно, як і лаяти або соромити. Приділяйте дитині достатньо уваги, з’ясуйте, з чим саме пов’язаний перехід в інтернет-простір.

Під час консультацій, підлітки, описуючи труднощі у стосунках з однокласниками або вчителями, щиро дивуються, чим їм можуть допомогти батьки. Більшість із них не говорять вдома про виниклі проблеми. Забезпечте дитині теплу емоційну атмосферу вдома, допомагайте виявляти і проявляти різні почуття.

Якщо труднощі дитини пов’язані із самовираженням, допоможіть їй знайти сферу діяльності, де він зможе відчути себе успішним, реалізованим, затребуваним. Важливо сприяти в пошуку нових інтересів і соціальних зв’язків у реальному світі.

Чудову можливість для дітей, які постраждали від військових дій надає Гуманітарний штаб Ріната Ахметова. У серпні 500 дітей вирушать на відпочинок і оздоровлення в дитячі табори. У дітей буде прекрасна можливість абстрагуватися від жахів війни, завести нових друзів, відкрити в собі творчі таланти. Завдяки роботі психологів, діти зможуть покращити комунікативні навички та знизити рівень тривоги, набути необхідних навичок саморегуляції та стійкості до стресу.