Соціологія – лише середня температура по лікарні? Блог Наталії Сорочан

«Соціологія – це термометр» – теза, непов’язаної безпосередньо із соціологією людини. Ці слова не виходять у мене з голови. Цікаво, що є спільного та відмінного між медичним і соціальним термометром?

Що ми робимо, якщо показники виміру термометра здаються нам неправдивими? Міряємо ще раз! Щоб додатково впевнитися в правдивості цифр, міряємо температуру в когось із родичів. Якщо й на них цифри «неправдиві» – беремо інший термометр, іншого типу чи іншої марки. Щодо соціології, до цього процесу ще входить серія суперечок із соціологами про те, що міряли не тією шкалою, не в тих умовах, не тим способом. І лише потім така сама послідовність дій – аналогічне повторне вимірювання, і вимірювання на контрольній групі. Якщо не допомогло? Беремо термометр іншого типу (користуємося іншою методологією) або іншої марки (залучаємо інше дослідницьке агентство).

Чи ставимо ми діагноз хворому, коли ми щойно виміряли температуру? Ні, потрібен загальний огляд, аналітика симптомів, аналізи й інші вимірювання життєво важливих показників. Так само із соціологією. Для ухвалення рішень і впровадження їх у життя потрібно проаналізувати цілий пул внутрішніх даних організації та зовнішніх чинників розвитку сфери, у якій вона працює.

Чи запитуємо ми в термометра, яка температура буде завтра? Ні, ми будемо ще раз міряти завтра! У соціологів, звичайно, запитують. Але насправді соціологічні прогнози розвитку подій/показників у майбутньому варто розглядати тільки як гіпотези. З високою або низькою часткою ймовірності, але все ж гіпотези.

Показники термометра – минулий час чи сьогодення? Термометр медичний дає нам оперативні результати, які дозволяють доволі швидко вирішувати. Наприклад, вживати жарознижувальні за дуже високої температури. Термометр соціальний завжди про вчора. Безумовно, технічний прогрес і сучасні інструменти дають змогу пришвидшити процес збирання та аналізу отриманих даних. Однак дані соціології завжди дають показники думок і ставлення людей до досліджуваної проблеми, які відтворюють вчорашнє сприйняття населення.

Поки соціологи проводять аналітику та будують гіпотези про потенційні зміни в майбутньому, реальність може змінитися. Але є й добра сторона – реальність у соціумі рідко змінюється кардинально (це прямо криза-криза). За це на теренах пострадянського простору відповідають культура, традиції, суспільні догми та стереотипи.

Чи міряємо ми температуру, коли здорові? Зазвичай люди згадують, де в них лежить термометр, тільки якщо вже відчувають, що захворіли. Ми ж знаємо, що нормальна температура 36,6. Таких фіксованих норм для громадської думки немає. Це означає, що соціологічним термометром потрібно користуватися системно, з однаковою періодичністю вимірювання. У періоди соціальних криз або динамічно змінюваного середовища збільшення частоти вимірювань стає простою потребою.

Чи потрібен лікар, аби виміряти температуру? Ми міряємо температуру кілька разів і, бачачи стабільно високі показники, вирішуємо звернутися до лікаря. У роботі із соціологічним термометром «лікар» потрібен однозначно. Чи буде він працівником усередині організації, чи це буде зовнішнє дослідницьке агентство, або те й інше разом, залежить від можливостей організації та масштабів дослідницьких завдань. Соціологічний термометр – багатогранний інструмент із безліччю компонентів, кожен із яких має технічні та організаційні нюанси роботи з ними.

Що буде, якщо неправильно виміряти хворому температуру? Неправильне або несвоєчасне лікування може призвести до погіршення стану однієї конкретної людини. Чи буде це критичним? Найімовірніше, ні – завжди можна швидко виміряти ще раз. Із соціологічним термометром складніше. По-перше, буде втрачено цінний час і ресурси – провести повторне вимірювання набагато довше й дорожче. По-друге, рішення, ухвалені за даними вимірювання, можуть негативно позначитися на суттєво більшій кількості людей. Наприклад, некоректно проведене вимірювання щодо гуманітарних потреб населення не дозволять виявити критично важливі аспекти: чого потребують, які саме категорії населення, у яких районах і в яких масштабах.