Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

Сім’я як система. Блог Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова

25.12.2016

Нещодавно мене запитали, як позначаються воєнні події й переселення на дітях, у яких батьки не можуть вибудувати підтримують сімейні стосунки? Питання виникло напередодні тренінгу для психологів, який у грудні провів Гуманітарний штаб Ріната Ахметова.

Тема тренінгу «Зміцнення сімейних стосунків, як спосіб роботи з травмою війни в дітей» є однією з найактуальніших на цей момент. Діти із 7 років прекрасно розуміють, що відбувається сьогодні, і переживають це як дорослі. Найважливіше завдання дорослих створити дитині умови для формування особистості, довіри до світу, формування уявлень про себе. А це можливо тільки в щасливому середовищі. Де поруч є батьки, які ситі й готові підтримати один одного і своїх дітей.

Останні дослідження у сфері психології довели, що саме сім’я є найважливішою опорою в житті дитини. На жаль, зіткнувшись із труднощами у зв’язку з подіями на сході України, не всі родини змогли згуртуватися для їх подолання. Досить багато сімей розпалося. І ця обставина стала додатковим травматичним для психіки дитини чинником. Безумовно, у зоні ризику опинилися ті сім’ї, які переживали кризу й до початку воєнних дій. Криза могла бути як явною, так і прихованою.

Сім’ю не можна розглядати, як певну кількість окремих людей. Сім’я – це система. Зміни в одному елементі системи, наприклад у стосунках батьків, тягне за собою зміни в усій системі. І позначається на кожному члену сім’ї.

Взаємини між елементами сімейної системи характеризуються трьома властивостями:

  1. Згуртованість – психологічна відстань між членами сім’ї.
  2. Гнучкість – здатність сімейної системи адаптуватися до зовнішніх і внутрішньо родинних ситуацій.
  3. Ієрархія – авторитетність, домінування, влада приймати рішення.

У кожній родині час від часу відбуваються кризи. Вони проявляються в порушенні звичних способів функціонування сім’ї, неможливості впоратися з новою ситуацією, використовуючи старі моделі поведінки. Виходів із кризи є всього два. Деструктивний спосіб веде до порушення сімейних відносин і небезпечний для подальшого існування сім’ї. Конструктивний спосіб допомагає родині вийти на новий рівень спілкування й супроводжується особистісним зростанням кожного члена сім’ї.

Кризи бувають:

  • нормативні – перехідний момент між стадіями життєвого циклу сім’ї. Наприклад, вагітність, народження дитини, початок навчання в школі. Або сепарація – відділення дорослої дитини від батьківської сім’ї, його становлення як окремої, самостійної особистості.
  • ненормативні – переживання негативних життєвих подій, котрі визначаються, як кризові. Наприклад, тата звільнили з роботи, мама раптово померла, пожежа в будинку. А також події, пов’язані з воєнними діями, що проходять на території проживання сім’ї.

Вихід із кризи може супроводжуватися як новим рівнем взаєморозуміння та взаємодії членів сім’ї, так і зростанням емоційним відчуженням.

Цьогоріч за консультацією до мене звернулася сім’я переселенців із Донецька. Мама була дуже налякана воєнними діями, замкнулася. Батько сімейства переживав, що так і не зміг забезпечити той матеріальний рівень життя, який був до переїзду. Їхня 8-річна дочка не знайшла друзів і важко адаптувалася в новій школі. Члени сім’ї перестали спілкуватися, кожен залишився наодинці зі своєю проблемою. Сім’я була на межі розлучення. Завдяки спільним зустрічам нам вдалося відновити діалог усередині сім’ї. Батьки навчилися виявляти почуття, говорити про те, що їх хвилює. І сім’я як система вийшла на новий рівень функціонування, з’явилися нові способи поведінки й реагування.

Що можна зробити для зміцнення ваших сімейних стосунків? Насамперед, почніть цікавитися членами вашої родини. Питання, які важливо ставити один одному:

  • Що ти відчуваєш зараз?
  • Як тобі зараз живеться?
  • Чим ти зараз цікавишся?
  • Що тебе радує?
  • Що тебе засмучує?
  • Про що ти сумуєш, чому плачеш?
  • Як я можу тобі допомогти?
  • Як я можу тебе підтримати?

Наступні три запитання потрібно поставити собі. Це допоможе краще усвідомити власні потреби:

  1. Що з того, що робить чи не робить, говорить або не говорить близька людина, найболючіше ранить вас?
  2. Що ви найчастіше просите або вимагаєте від членів сім’ї. Найімовірніше, це і є тим, що дасть вам відчути себе коханим і потрібним.
  3. Як ви виражаєте любов до іншої людини? Це той спосіб, який допоможе вам відчути себе коханим.

Щира зацікавленість і бажання йти назустріч одне одному допоможуть стабілізувати й поліпшити психоемоційний фон у сім’ї.

Також зміцненню сімейних стосунків сприяють традиції. У вас у родині заведено вечеряти разом або складні питання виносити на загальну сімейну нараду? Чудово! Дотримуйтеся традицій, які вже є, і створюйте нові. Наприклад, організуйте вечір настільних ігор або спільні виїзди на природу.

Подумайте, які правила є у вашій родині. Які з них вас влаштовують? А які ви хотіли б змінити? Чи всі правила відповідають актуальній сімейній ситуації? Мити руки перед їжею – норма, яку не обговорюють. А ось правило, що дитина лягає спати не пізніше 21.00, має відповідати віку. Дитина росте. Якщо їй 15, а правило залишається все таким же, очевидно, що воно викличе негативну реакцію. Прощайтеся без жалю з застарілими правилами і вводьте нові, справедливі для всіх членів сім’ї.

Будь-які процеси в сімейній системі впливають на життя всіх членів сім’ї. І цей вплив досить великий. Якщо родині бракує ресурсу впоратися з кризою, важливо вчасно звернутися по допомогу до фахівця. Пам’ятайте, що саме батьки відповідають за те, щоб у їхніх дітей було дитинство.