Семенові граблі. БЛОГ Римми Філь, координатор Гуманітарного штабу Ріната Ахметова
Бурхливі події в суспільстві завжди породжують різних героїв. Іноді таких, якими хочеться пишатися, а іноді гротескних. Саме до другого типу належить «людина в Балаклаві» Семен Семенченко, який не побоявся зняти її в «битві з макаронами».
Рівно два роки тому 14 грудня 2014 року батальйон «Дніпро-1» на блокпосту біля населеного пункту Богатир, за 29 км від м. Курахове Донецької області, зупинив 22 вантажні машини з гуманітарною допомогою Штабу Ріната Ахметова. У складі цього гуманітарного рейсу, який слідував із Дніпропетровська до Донецька, було приблизно 400 тонн продуктів: макарони, борошно, вівсяні пластівці, печиво, соняшникова олія і згущене молоко.
Йшла перша воєнна зима, активні бойові дії велися по всій лінії фронту. Почалася продовольча блокада Донбасу. Ситуація була дуже складна. І саме в таких умовах допомога Штабу була зупинена з обвинуваченнями в тому, що в машинах продукти для військових, сигарети й горілка, а ще військова форма й берци.
З такими гучними заявами вийшли тоді кілька нардепів. Особливо активно виступав Семен Семенченко, який нещодавно ввійшов до парламенту. Тоді він, а також його друзі-активісти Манько, Парасюк і Соболєв зробили фотосесію на тлі якоїсь білої газельки, у якій на блокпосту знайшли сигарети, спиртне й бадьоро про це відрапортували. Ось він – вантаж Ахметова.
Машини більш ніж добу простояли на блокпосту. І до вечора, так і не отримавши дозволу на проїзд, всі машини рейсу повернулися на логістичний склад у Дніпропетровську.
16 грудня весь гуманітарний вантаж було розкрито для повторного огляду за участю ОБСЄ, МНС, МВС, представників батальйонів і ЗМІ. Фіаско! Ні сигарет, ні горілки, ні військової форми в машинах виявлено не було.
Але ні в цей день, ні в інші до 19 грудня рейс не доїхав до Донецька.
Активісти не заспокоїлися. Вони вимагали поміняти продукти на полонених солдатів. Для цього навіть героїчно було затримано фуру з манною крупою.
Якийсь комбат «Правого Сектора» з позивним «Чорний» так і заявив, що ні вантаж Штабу Ріната Ахметова, ні інші гуманітарні рейси не пропускатимуться через їхній блокпост. «Наші умови – обмін полоненими: двоє людей на одну машину».
Це був один із найскладніших періодів у роботі Штабу. Видавання дитячих наборів у Донецьку було зупинено – закінчилися запаси, люди «обривали» гарячу лінію Штабу й були в паніці. Ми постійно робили спроби доставити вантаж. Дорогу перепиняли представники військових з автоматами, погрожували відкрити вогонь на ураження. Ситуація загострювалася з кожною годиною. Ми розвертали машини, побоюючись за життя водіїв, але продовжували боротися за можливість доставити продукти на непідконтрольну територію. Тому що розуміли – люди просто не виживуть без цієї допомоги…
Ми писали відкриті листи президенту і в усі причетні до ситуації інстанції і просили розблокувати довіз допомоги. Проти блокування гуманітарної допомоги висловлювалися тоді і посол США, і Міжнародна Амністія, й інші місії. З ОБСЄ ми тоді просто були на цілодобового зв’язку.
Нам не було що приховувати. І ми закликали всіх охочих контролювати формування й доставляння допомоги. На навантаження в Дніпропетровську запрошували представників батальйонів. Пропонували проїхати весь шлях від логістичного центру в Дніпропетровську до «Донбас-Арени» в Донецьку. Ми навіть вели онлайн-трансляцію формування колон і їхнього руху.
Нардеп Єгор Соболєв визнав першим, що не мав рації. «Машини з горілкою і цигарками, які були зупинені на кордоні, не належать до гуманітарної допомоги, яку надсилає Фонд Рината Ахметова, – повідомив він «Українській правді». – Вчора ми були в розташуванні «Дніпра» під Донецьком. Саме там він зупинив гуманітарний конвой від Ахметова. Там справді крупи, макарони і соки у величезних промислових партіях».
Від сенсації, яка тепер пахла паленим, поступово почали відхрещуватися й інші. Залишився один Семен. Мабуть, він не міг змиритися з тим, що в гуманітарній допомоги немає горілки й сигарет.
Рішення про розблокування гуманітарної допомоги було прийнято лише через п’ять днів і 19 грудня полк «Дніпро» пропустив колону з продуктами. Від Дніпропетровська до блокпоста в Кураховому вона йшла в супроводі ДАІ. До самої «Донбас-Арени» її супроводжував «Офіцерський корпус».
Ось що написав тоді відомий журналіст Матвій Нікітін, який супроводжував рух колони кілька днів: «Гуманітарний вантаж Ахметова пройшов блокпост у Межовій. Частина добровольців, які були присутні сьогодні, були на блокпосту в Іскрі і вчора, коли вантаж не пускали. Покурили, поговорили. Й ось що неприємно. Нашим хлопцям хтось розповідав весь цей час, що їду Фонд міг виміняти в терористів на заручників, просто не захотів. І тому на волонтерів вони і клацали затворами. Водночас я не сумніваюся, що інший «хтось» розповідає одержувачам гуманітарки на окупованій території, що злісні правосеки, які не пускали рейс, просто хотіли, щоб вони все передохли з голоду. Коротше, вантаж їде. Затримкою домоглися одного: нетерпимості один до одного, що виникла, якщо розібратися, на рівному місці».
Щойно фури пропустили, тема поступово зійшла нанівець. І раптом, рівно за два роки, присипана пилом часів, вона спливла в призабутого героя Семена, щойно його покликали в ефір. Актуальну сьогодні тему обміну полонених він вирішив ще більше актуалізувати своїми мемуарними фантазіями, згадавши свій дворічної давності подвиг у битві з макаронами. Хотів як краще, а вийшло як завжди. «Зірвати маску» так і не вдалося, зате як ефектно зняв свого часу із себе балаклаву! От не треба було цього робити…
