Секретна мітка

Керівництво Ермітажу представило нову систему маркування експонатів, яка впроваджена в музеї. Тепер предмети в Ермітажі позначатимуться за допомогою безбарвних маркерів та олівців, а також особливого туману. Він буде наноситися на ті експонати, до яких не можна торкатися.

- Ми живемо у світі не зовсім музейному, де роблять підробки і весь час говорять про те, що щось зникає… І картини, і зброю треба маркувати, тому що і те, і інше може потрапляти не в ті руки, – говорить директор державного Ермітажу Михайло Піотровський.

Нова маркувальна суміш створюється за допомогою ультразвукового генератора аерозолів, який дозволяє досягти її абсолютної унікальності не тільки за хімічним складом, а й за розміром і концентрацією частинок. З цієї причини маркування неможливо підробити. Під мікроскопом мітка схожа на цятку.

Для нанесення міток розроблено декілька різних технологій, використання яких не потребує особливих навичок від музейних співробітників. Предмети не доведеться переміщувати в лабораторії, експонати можна маркувати безпосередньо в музеї. Точно так само не вимагають лабораторних умов і спеціальних навичок прилади для перевірки маркування. Можна навіть не знімати картину зі стіни. Невеличка коробочка видає звуковий сигнал і мерехтить зеленим, якщо на експонаті є мітка Ермітажу, і червоним – якщо мітки немає або вона чужа.

- Розмір цієї мітки може бути меншим порошинки, але вона надійно зчіплюється з носієм, – пояснив заступник директора музею з експлуатації Олексій Богданов. – При цьому склад повністю безпечний як для експонату, так і для людини, і має декілька рівнів захисту. Наприклад, міток не видно при звичайному освітленні і вони виявляються тільки в ультрафіолеті. Хоча люмінесценція – це лише одна з ознак, і не найважливіша.

Деякі ознаки маркування зберігаються при температурі більше 2000 градусів, так що ідентифікувати експонат можна, навіть якщо він буде спалений, адже мітка збережеться на попелі. Всіх ступенів захисту фахівці, звичайно, не розкривають. Але для більш серйозної перевірки використовується спеціальний спектрограф, який зчитує кілька унікальних параметрів. А з'єднаний він зі звичайним цифровим фотоапаратом, який фіксує цю «картинку», і такий своєрідний «паспорт» експонату може зберігатися в базах даних. Для перевірки справжності достатньо сфотографувати мітку ще раз і порівняти з оригіналом.

Ще одна незаперечна перевага нового методу – його дешевизна. Вартість нанесення однієї мітки становить 30 рублів, причому потрібно на це не більше 15 секунд. Передбачається, що мітка буде зберігатися на предметі не менше 50 років. Зараз новий метод дозволяє надійно визначити приналежність до колекції Ермітажу експонатів зі скла, порцеляни, кераміки, дерева, паперу, а також полотен. Триває робота над способами нанесення міток на металовмісні предмети – наприклад, монети, які звичайними способами маркувати вкрай складно.

Поки Ермітаж ставить нові мітки тільки на ті експонати, які залишають стіни музею заради участі в тимчасових виставках. Надалі маркуванню буде підлягати вся колекція – всі три мільйони експонатів. Однак у планах фахівців – використовувати новий метод не просто для ідентифікації за системою «свій – чужий», але і для створення музейного каталогу новітнього зразку.

– «Цятки» поставити зовсім не складно, – пояснює головний хранитель Ермітажу Світлана Адаксіна, – але необхідно, щоб ця інформація зберігалася в базі даних і щоб мітка могла бути використана не тільки для ідентифікації, а й для обліку експонатів. Це поки питання майбутнього, але це дуже цікава і перспективна тема.

За матеріалами https://www.rg.ru/