Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

Процедури проти людей. БЛОГ Наталі Ємченко, директора зі зв’язків із громадськістю та комунікацій СКМ, для LB.UA

30.03.2015

Минулого тижня Управління ООН із координації гуманітарних питань (УКГП) звернулося до українського уряду з різкою заявою про необхідність забезпечити безперешкодний гуманітарний доступ у зону АТО й зупинити ізоляцію людей, які там проживають.

Ця заява була зроблена за підсумками поїздки представників дев’яти гуманітарних агенцій ООН до Донецька і Дніпропетровська, де вони проводили зустрічі з місцевою владою, місцевими жителями, відвідували лікарні та дитячі будинки. На зустрічі, що відбулася після цієї поїздки в Києві, представники ООН прямо говорили урядовцям про те, що на гуманітарну ситуацію на Донбасі вкрай негативно впливають некомпетентність чиновників, бюрократія, корупційні схеми на пунктах пропуску, порушення права людей на свободу пересування. Основна їхня теза полягала в тому, що війна сама по собі є страшним лихом для людей, і не потрібно ще більше ускладнювати їхнє положення введенням економічної блокади й додаткових принизливих процедур. Заява пролунала на тлі інтерв’ю нардепа Семена Семенченка, який заявив, що продовженням епопеї з блокуванням Гуманітарних вантажів Ріната Ахметова є законопроект про економічну блокаду міст у зоні АТО. Нардеп вважає, що життя людей, які перебувають на непідконтрольних територіях, потрібно ускладнити за допомогою блокування постачання туди товарів, електроенергії тощо.

Позиція міжнародних організацій не є новиною. Ось уже кілька місяців міжнародна спільнота, яка працює з питаннями гуманітарного характеру, на всіх рівнях говорить про необхідність полегшити доступ людей, які опинилися за лінією дотику, до продуктів і медикаментів, які необхідні для банального виживання, і звертають увагу Уряду України на неприпустимість обмеження на виїзд людей і доставляння гуманітарної допомоги, на бюрократичну плутанину й корупційні схеми в цих питаннях. І, не сумніваюся, і далі це робитимуть, якщо нічого не буде змінюватися.

Новина в іншому — того ж тижня наявність бюрократії та корупції, нарешті, визнали й самі українські чиновники. СБУ голосно відзвітувала про проведення спецоперації, за підсумками якої за корупційну діяльність було заарештовано кілька десятків офіцерів СБУ, МВС і Нацгвардії. Іншими словами, наші органи влади нарешті визнали те, про що давно й голосно говорили на всіх рівнях і волонтери, і міжнародники, і правозахисники — нинішня система не працює, її потрібно змінювати. Визнання проблеми — перший крок до її розв’язання. Держприкордонслужба ВЖЕ проанонсувала введення відеоспостереження й перехід із 25 березня на оформлення електронних перепусток, які мають прискорити документообіг і знизити корупційний складник. Кажуть, що трохи пізніше запрацює така ж електронна система оформлення вантажів.

Так, визнання проблеми — перший крок до її розв’язання. Перший, але недостатній. Щоб проблему розв’язати, потрібно зробити ще кілька кроків, найголовніше — у правильному напрямку. Що важливо: щоб нові правила і процедури не тільки усунули непотрібну бюрократію й корупцію, а і справді забезпечили доступ людей до найнеобхіднішого. А не навпаки. Що ще важливо — розробляти нові правила державні служби мають у тісній співпраці з міжнародними гуманітарними місіями, українськими волонтерами, українськими благодійними організаціями. Саме спільна робота над документами дозволить визначити такі правила й підходи, які справді працюватимуть і розв’язуватимуть усі завдання. Й уникнути непотрібної критики нових норм і процедур.

Натомість у поточній ситуації критика з боку міжнародних організацій (так само як звернення та рекомендації) — це, насамперед, можливість для наших органів влади, для всіх нас. Можливість зрозуміти, як країну бачать «ззовні». Цією можливістю потрібно користуватися. Потрібно обговорювати рекомендації. Можна й не приймати, а робити краще, ніж рекомендують. Головне — не ігнорувати й не сидіти склавши руки. Ну, або як мінімум не ускладнювати далі процедури надання гуманітарної допомоги, які просять спростити в ООН. Тому що наступного разу можуть просто більше нічого не сказати.

ДЖЕРЕЛО