Про Ангелів Миру. БЛОГ Римми Філь, координатора Гуманітарного штабу Ріната Ахметова

У Гуманітарному Штабі Ахметова цифри завжди вражають своїми величинами. Так уже склалося, що допомога його – наймасштабніша.

Цього тижня ще одна велика цифра – 500-й виїзд в села «сірої зони». 500 виїздів мобільних бригад Гуманітарного штабу на саму лінію фронту. Туди, де, ні, не живуть, а виживають люди.

Два з половиною роки тому перед нами стояло складне завдання – максимально допомогти людям. Найважче було доїхати до лінії фронту. Там люди жили у найнестерпніших умовах. Чесно сказати, їхні умови не змінилися і зараз. Обстріли майже так само часті.

За даними ООН в «сірій зоні» живуть приблизно 200 тисяч дітей з обох боків лінії зіткнення. Ось до них, до людей похилого віку, до людей з інвалідністю і поспішали весь цей час наші волонтери мобільних бригад штабу. Дуже часто було так – допомога видавалася під смертельний акомпанемент снарядів.

Я ніколи не забуду серцем написані записки Юлі Малахової, координатора мобільних бригад. Вона описувала свої емоції, людей, їхню поведінку. Найбільше запам'яталася молода матуся, яка прийшла за продуктовим набором зі своєю крихіткою в дитячому конвертику. Малюка вона ні на секунду не відпускала з рук. «Якщо буде обстріл, ми будемо разом».

Точно так само говорили і численні сім'ї, так, які всі разом і приходили по допомогу.

Ризикуючи собою, наші волонтери привозили не просто їжу – вони привозили Життя. Життя в пакетах з продуктами. Страшно звучить, але це правда.

За допомогою програми мобільних бригад, Штаб зміг допомогти жителям 90% населених пунктів по всій лінії вогню. У «сірій зоні» щомісяця наші продукти отримують до 30 тисяч осіб.

Ми, ситі та щасливі, погано навіть уявляємо, що таке голодувати під час війни.

Люди в сірій зоні назвали волонтерів «ангелами». І я дуже хочу, щоб вони були Ангелами Миру.

ДЖЕРЕЛО