Допомогти тим, хто цього потребує. БЛОГ Римми Філь
Колись в іншому, довоєнному житті я думала, що ті, хто працює в адресній допомозі Фонду – особливо міцні морально люди. Тому що пропустити через себе прохання про допомогу людей з такими важкими хворобами дуже складно. Дуже!
Я не могла тоді й припустити, що прийде час, коли ми разом будемо читати та чути ще тисячі прохань про допомогу: про порятунок поранених дітей, допомогу в лікуванні найскладніших хвороб і придбанні ліків.
В "Адресній допомозі", як виявилося, працюють дуже тонкі душевно люди. І вони теж "вигоряють", страждають і плачуть, приймаючи чужий біль як свій.
Програма "Адресної допомоги" завжди була одним з найскладніших напрямків роботи Фонду Ріната Ахметова. Ось уже 12 років не змінюється її суть – Фонд допомагає системно, масштабно тим, кому це необхідно. Оперативність надання допомоги – головний критерій роботи програми. За минулий час допомогу отримали 50 000 осіб, на лікування – понад 10 тисяч осіб, з них приблизно 5 тисяч – діти.
З початком війни програма "Адресної допомоги" працює в межах Гуманітарного штабу. Тепер до складних захворювань додалися зовсім моторошні поняття, як-от поранені діти. Допомога їм потрібна була так гостро, що в 2016 році було відкрито окремий напрямок "Реабілітація поранених дітей". 80 діток пройшли реабілітацію за цією програмою.
Одним із символів цієї війни став авдіївський хлопчик Владик Потін. 2015 рік і такий же холодний січень. Хлопчик вийшов погуляти з бабусею. І тут почався страшний обстріл.
Осколок пройшов через всю голову дитини та застряг в потилиці, пошкодивши 60% головного мозку.
Важка операція... 9 днів в комі між життям і смертю. Лікарі вважали мізерними його шанси вижити. Потім передрікали важку інвалідність. Але боролися і боролися за хлопчика. Лікарі зробили справжнє диво – хлопчик не тільки вижив, він заново став жити повноцінним життям.
Цього хлопця можна назвати Сином Штабу, так щиро переживали ми за його долю. Дівчата з "Адрески" буквально були "на телефоні".
Коли ситуація була критичною, Штаб придбав спеціальний апарат для відкачування слизу з трахеї та бронхів, потім купив для Владика зондове харчування і антипролежневий матрац, не кажучи про медикаменти. Після травми у дитини бракувало великої частини кісток черепа, і було видно, як пульсує головний мозок: шкіра на правій частині голови піднімалася й опускалася. Штаб Ахметова закупив титанові пластини, і з їхньою допомогою лікарі закрили дитині дефект черепа.
Владик, як кажуть, народився в сорочці. Осколок пошкодив структури мозку, що відповідають за мовлення та рух у правих кінцівках. Після такої травми процес відновлення дуже тривалий. Іноді на це йдуть роки. Гарантій, що дитина знову зможе ходити та розмовляти, ніхто не давав.
Але Владик потроху заговорив. Зараз мовлення та пам'ять відновилися повністю. Залишилася проблема з дрібною моторикою правої руки. Але! Він живий, і він ходить і говорить!
Фонд допоміг хлопчику і з реабілітацією – були куплені потрібні тренажери для відновлення рухових функцій. Владик пройшов кілька курсів реабілітації в найкращих українських санаторіях.
Випадок з Владиком і розуміння важливості системного підходу до лікування таких діток наштовхнули Гуманітарний штаб на ідею відкриття першої в Україні масштабної програми "Реабілітація поранених дітей".
Маленькими кроками Владик поступово повертається до нормального життя – грає в футбол, плаває і бігає. Тільки робоча рука у нього поки ліва.
Зараз хлопчику 12 років.
Замість післямови.
Дуже б хотілося тут повідомити, що настав мир. І більше не страждають діти. І програма закрита через свою неактуальність.
Проте ні...
Невтішна статистика. У 2017 році постраждало (поранено та вбито) приблизно 500 мирних жителів (ОБСЄ). 220 тисяч дітей щодня ризикують бути пораненими й убитими – підірватися на мінах і снарядах (ЮНІСЕФ).
