Покоління війни. БЛОГ Наталі Ємченко, директора зі зв’язків із громадськістю та комунікацій СКМ
За даними ООН і ЮНІСЕФ за час війни на Донбасі постраждали 580 тисяч дітей.
Ще раз повторю. 580 тисяч. Дітей… Масштаб цієї цифри не вкладається в голові. 580 тисяч осіб – це навіть більше, ніж чисельність населення міста Миколаїв або населення двох міст – Суми та Житомир – разом узятих. Це вже сформоване покоління війни. Покоління дітей, через очі й долю яких проходить війна. Війна, яка може перейти у спадок цим дітям від нинішніх дорослих. Від нашого покоління.
За два роки конфлікту 230 тисяч дітей були змушені покинути рідні домівки і виїхати за територію конфлікту. Втративши все, вони тікали в пошуках миру.
Але що ще страшніше – тільки за офіційними даними війна вже забрала життя 68 дітей, і ще 186 дістали поранення.
Діти втрачають мам і тат. Ці Діти, наші діти, бачать на власні очі нескінченну кров, вибухи снарядів і постійний біль в очах їхніх близьких. Ці Діти, наші діти, знають, що навіть відсутність води та їжі – не найстрашніше, що з ними може статися. Ці Діти, наші діти, живуть у страху. Ці Діти, наші діти, відчувають брак найелементарніших предметів побутової гігієни та життєво необхідних ліків.
Покоління війни – це рубець суспільства. Рубець, наслідки якого непередбачувані. Рубець, який необхідно лікувати довго, оберігати ретельно, прислухатися до якого чутливо, захищати неймовірно сильно.
Наше суспільство вже однозначно має цей великий рубець. Продовження конфлікту загрожує тільки його збільшенням і жорсткістю.
Дітям цієї війни потрібна допомога. І їм допомагають. Гуманітарні місії, які надають допомогу дітям Донбасу, безумовно, роблять усе можливе, щоб мінімізувати негативні наслідки війни для дітей, щоб не втратити для українського суспільства це покоління війни. Тільки Гуманітарний штаб Ріната Ахметова вже видав понад 600 тисяч дитячих продуктових наборів, допоміг понад 2 000 тяжкохворих дітей, надав психологічну допомогу майже 50 тисячам дітей, оздоровив 2 800 дітей. Обсяги допомоги дійсно величезні, але їх недостатньо.
Але насправді для них найважливішим є не це. Для них найважливішим є не отримати цю війну у спадок. Для них важливо встигнути вирости у мирі. Поколінню дітей війни потрібен мир. Мир справжній і повноцінний. Різнобарвний мир.
