Обережно, наркотики. БЛОГ Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова

За даними опитування Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) серед підлітків 15–17 років 64% мають досвід куріння, 87% – вживання алкоголю, 25% пробували наркотичні речовини. Цифри вражають, чи не так?!

За останні кілька років на зміну дорогим наркотикам прийшли доступні й дешеві синтетичні речовини. Вашій дитині можуть запропонувати наркотики всюди: у дворі, у школі, на спортивній секції. А це означає, що наших дітей оточує реальна небезпека!

У групі ризику найчастіше опиняються підлітки. Чому? Підлітковий вік – це якийсь перехідний момент. Уже дуже хочеться бути дорослим, а життєвого досвіду ще немає. Підлітковий вік супроводжується гормональною бурею, з властивими їй емоційними ваганнями. Саме тоді соціальне середовище виходить на перший план і бажання бути своїм у невдало обраній компанії, може підштовхнути дитину до вживання наркотиків. Таким чином, з одного боку, дитина демонструє належність до групи, з іншого – дорослість.

Ще один важливий момент. У багатьох підлітків складаються складні стосунки з батьками. Якщо дитина не отримує достатньо тепла, підтримки, любові будинку і перебуває в стані постійної напруги, то ризик отримати бажане розслаблення під дією наркотичних препаратів різко збільшується. Однак варто зазначити, що і надмірний контроль або гіперопіка, що обмежує самостійність і потребу дитини проявляти себе як особистість, також можуть підштовхнути підлітка до вживання наркотиків.

В українських реаліях, крім перерахованих чинників, діти в сім’ях переселенців відчувають додаткове серйозне навантаження на психіку. Діти, які пережили травму війни, зазнають труднощів в адаптації в нових колективах, почуття самотності у зв’язку з втратою звичних соціальних зв’язків і неможливості спиратися на сім’ю. Батьки, перебуваючи в складному психоемоційному стані, відчайдушно намагаються впоратися з різними побутовими і фінансовими складнощами, не можуть надати допомогу й підтримку дитині. У такій ситуації ризик потрапляння дитини в різні залежності, зокрема, наркотичну, різко збільшується.

За нижче наведеними ознаками, можна визначити, чи вживає ваша дитина наркотики:

1. У дитини скляний погляд або червоні очі.
2. Зіниці звужені або розширені, не реагують на світло.
3. Часті зміни настрою (дитина агресивна або, навпаки, демонструє байдужість до всього, що відбувається, має млявий і загальмований вигляд).
4. Зміна активності (активність може змінюється млявістю й сонливістю).
5. Зміна апетиту й різкі коливання ваги.
6. Пропажа грошей і цінних речей із дому.
7. Дитина втрачає інтерес до навчання й колишніх захоплень. Різко знизилася успішність.
8. Зміна кола спілкування.
9. Неадекватна поведінка (без запаху алкоголю). Порушення координації рухів, хихикання, безладне мовлення тощо.
10. Дитина стала більш потайливою.
11. Поява незрозумілого сленгу в спілкуванні з друзями.

Що робити батькам, якщо є підозра, що дитина вживає наркотики або ж цей факт вже підтвердився?

• Будьте дуже уважні до своїх дітей. Чим раніше ви запідозрили недобре, тим легше буде впоратися з проблемою.
• Намагайтеся поставитися до ситуації спокійно й обдумано. Безумовно, підозра або звістка, що підліток вживає наркотики, викликає в батьків цілу гаму негативних почуттів і емоцій. Важливо розуміти, що якщо ви кричите, принижуєте, звинувачуєте й погрожуєте дитині, ефект буде прямо протилежний бажаному. Поговоріть із дитиною. Ваше завдання з’ясувати чому, як, коли й за яких обставин підліток почав вживати наркотики.
• Постарайтеся оцінити ступінь серйозності ситуації. Якщо дитина вперше спробувала наркотичну речовину важливо донести до неї можливі наслідки.
• Якщо у вас є підозри, ви можете придбати тест на наркотики (у вільному доступі в аптеках) і провести його в домашніх умовах.
• Почніть із себе. Проаналізуйте сімейну ситуацію й постарайтеся зрозуміти, що підштовхнуло дитини до вживання наркотиків. Лише змінивши ситуацію всередині сім’ї, ви можете розраховувати на успіх.
• Зверніться по допомогу до психолога. У ситуації з будь-якою залежністю всі члени сім’ї мають відвідувати фахівця. Саме сімейна психотерапія допоможе виявити причини, що підштовхнули дитини до залежності, налагодити взаємини в сім’ї, а також впоратися з проблемою, поки вона не зайшла занадто далеко.
• Якщо ви розумієте, що залежність вже сформована, вам не обійтися без допомоги лікаря-нарколога. Іноді батьки, стикаючись із почуттям сорому, сподіваються, що проблема вирішиться сама собою. Не втрачайте дорогоцінного часу. Зверніться до фахівця.

Батьки, пам’ятайте! Будь-які відхилення від звичайних форм поведінки вашої дитини, різка зміна психоемоційного стану – тривожний сигнал! Можливо, саме зараз ваша дитина гостро потребує допомоги й підтримки. Надавши її вчасно, ви значно знизите ризик розвитку негативних наслідків у майбутньому!