«Ми щодня готували 500 порцій їжі для евакуйованих»: директорка ліцею на Київщині довірила історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Через село Білогородка у березні 2022 року пролягла «дорога життя» — гуманітарний коридор, яким з окупованих територій Київщини виїжджали тисячі мирних людей. Заради них вчителі Білогородського академічного ліцею № 2 готували їжу майже у промислових масштабах. Про те, як це було, Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова розповіла директорка ліцею Юлія Очеретнюк. 

«Почалося все 24 лютого. Ми мали виходити на роботу, але я десь о шостій годині ранку написала своїм колегам, що ми залишаємося вдома. Сама я була в навчальному закладі, бо так було потрібно. А працювати ми почали 26 лютого», — згадує Юлія. 

Того дня їй зателефонували з сільської ради та запитали, чи зможе персонал школи готувати. Юлія Олегівна звикла до такого підходу: якщо треба, то необхідно йти і робити. Тож погодилася. Директорка написала педагогам, запитавши, чи зможе хтось з них прийти, — і була здивована тим, що було далі. 

«Їх прийшло занадто багато. Нас було 15 людей, серед них два кухаря, а інші — це педагоги. Ніхто не виїжджав, всі залишилися. Весь колектив 1 вересня 2022 року повернувся в повному складі на навчання і на роботу», — розповідає Юлія. 

Коли відкрили гуманітарний коридор, завданням ліцею було — нагодувати людей. Їжу готували цілий день, а коли не вистачало, виходили вночі. Юлія розповіла, що під час Другої світової Білогородка була єдиним селом, яке не потрапило в окупацію. Так сталося і цієї війни: ймовірно, через пагорби, які заважають захопити село.

Білогородка допомагала тим, хто евакуювався. Небезпечно теж було: через ракетні удари були спалені, пошкоджені, зруйновані будинки. Кухня ж у школі працювала і без світла, і під час обстрілів, адже треба було встигнути приготувати по 500 порцій їжі щодня. 

«Кожен день, приходячи сюди на роботу, я знала, що ми першого вересня повернемося на навчання. Я була впевнена, що ми повинні вистояти», — зізнається Юлія Олегівна. Дивіться та слухайте її історію за посиланням bit.ly/3JeJZSp

Історія Юлії увійшла до архіву Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 60 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:
— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею https://civilvoicesmuseum.org/ та натисніть «Розповісти історію» праворуч зверху;
— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001