Мрії про майбутнє. БЛОГ Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова

Чи пам’ятаєте ви, як у дитинстві із захватом мріяли про майбутнє? Ким бачили себе в мріях? Наскільки яскравими були ваші фантазії? Яким захопливим  був світ ваших мрій? Майбутнє уявлялося виключно в оптимістичному ключі. Втім, так і має бути. Адже існує дитяча впевненість у тому, що все можливе й досяжне, потрібно лише сильно захотіти – і мрії обов’язково збудуться!

Ваші діти теж мріють. Але чи знаєте ви, про що? Як ви реагуєте, коли син або дочка діляться з вами планами на майбутнє?

Якщо вам властиво насміхати або критикувати дитину, що зважилася поділитися з вами найпотаємнішим, будьте готові до того, що чутливі діти відразу замкнуться в собі. Більш «витривалі» зроблять кілька спроб. Але навіть вони, неодноразово зустрічаючи негативну реакцію з вашого боку, зроблять такі висновки:

• Батькам не можна довіряти. Краще закритися й нічого ніколи не розповідати.
• Я ні на що не здатний. Навіщо намагатися й до чогось прагнути, у мене однаково нічого не вийде.
• Коли я ділюся планами на майбутнє, то маю смішний вигляд. Мої плани ні на що не годяться.
• Не буду ставити жодних цілей, щоб потім не довелося розчаровуватися.

Як же потрібно реагувати на дитячі фантазії і мрії? У цій ситуації чудово працює правило «золотої середини». Звичайно, підтримувати в дитині мрійника, відірваного від реального життя, не варто. Але варто бути уважним до дитячих мрій і планів на майбутнє. Вони дуже інформативні.

Слідкуючи за дитячими мріями, можна визначити, в якому психологічному стані перебуває дитина. Що її турбує? Якими є потреби і взаємини з людьми навколо і світом? Ким себе бачить дитина в майбутньому? Яку професію вибирає?

Мріючи, дитина отримує можливість реалізувати себе такою, якою насправді бути не може. Якщо дитина пережила стрес або психологічну травму, то в мріях вона буде бачити себе сильною, здатною справлятися з будь-яким складнощами.

Уважно слухаючи, ставлячи навідні запитання, батьки можуть допомогти дитині з моря фантазій виділити суть (потребу), перетворити її на найближчу мету й показати, як її досягти. Так у дитини з’явиться місток, що зв’язує мрію з реальністю. Малюк буде рости впевненим у собі й навчиться формувати цілі.

Життя не створює нашим дітям ідеальних умов. Деяким мріям і життєвим цілям не судилося здійснитися прямо зараз. Якщо дитину спіткала невдача, утіште, поясніть, що будь-яка помилка є зоною росту. Дитина набула досвіду, який надалі допоможе уникнути подібних помилок. Невдача зараз не говорить про те, що про мрію потрібно забути назавжди. Цілком можливо, що вона здійсниться пізніше, якщо докладати достатніх зусиль.

Що можуть зробити батьки:

• Обговорюйте з дитиною плани на майбутнє. Дитячі плани можуть змінюватися. Ще рік тому дочка хотіла бути балериною, а зараз мріє стати астронавтом. Ставте запитання – це допоможе дитині зрозуміти, що ж вона хоче насправді.
• Навчайте дітей планувати майбутнє. Не тільки далекі перспективи, а й найближчі вихідні. Спільний план сформує теплий довірчий контакт із батьками.
• Мрійте разом із дитиною про майбутнє. Так ви допоможете їй встановлювати причинно-наслідкові зв’язку. Наприклад, пояснити, чому важливо із самого дитинства піклуватися про своє здоров’я або здобувати різні знання й навички.
• Проводьте разом дозвілля, застосовуючи арт-терапію:

a)техніка «Колаж». Вам знадобиться аркуш ватману, багато старих журналів, ножиці, клей і гарний настрій. З журналів вирізують вподобані картинки, фрази й наклеюють на аркуш ватману. Кожен член сім’ї може створити свій колаж або «карту бажань», або зробити один спільний. Така техніка допомагає зблизитися, дізнатися про бажання та мрії один одного. Ви можете разом йти до поставлених загальносімейних цілей і допомагати один одному на шляху реалізації мрії кожного члена сім’ї.

b)техніка «Будинок мрії». Намалюйте разом із дитиною або побудуйте будинок своєї мрії.

Діти, які пережили травму війни, насилу бачать майбутнє й себе в ньому. Таке спостереження зробили психологи Гуманітарного штабу Ріната Ахметова під час роботи з постраждалими від конфлікту на сході України. У таких діток порушена базова довіра до світу. Вони не вірять, ні в те, що в майбутньому їх чекає щось добре, ні в те, що вони мають вплив на своє майбутнє. Часом, умисно не мріють про майбутнє, щоб не розчаровуватися.

На одній із зустрічей 18-річна донеччанка-переселенка поділилася з психологом: «Я не хочу думати про майбутнє взагалі. Я так старалася, вчилася, готувалася до ЗНО. Знала, у який донецький ВНЗ хочу вступити. Стільки до цього йшла. Війна змінила все моє життя! Я з батьками змушена була тікати з рідної домівки, бо в нашому дворі розривалися снаряди. Вступити змогла зовсім не туди, куди хотіла. Та й то, тільки на заочне відділення, тому що батьки в нових умовах не можуть оплачувати мою освіту. Та про що говорити… Я більше ні в що й нікому не вірю!».

Шановні батьки, якщо ваша дитина перестала мріяти про майбутнє або не бачить себе в майбутньому – це дуже тривожний сигнал! Спробуйте з’ясувати дійсну причину таких настроїв. У такій ситуації дитині необхідна допомога психолога. Телефон гарячої лінії Гуманітарного штабу Ріната Ахметова 0800 509 001.