Мовою жестів
Поняття «доступності» музею починається з того, наскільки потенційний відвідувач розуміє його спеціалізацію, а, отже, наскільки він вільний у виборі інституцій, що його цікавлять. І якщо середньостатистичний відвідувач може дозволити собі прочитати всю необхідну інформацію в інтернеті або роздаткових матеріалах, то людям з особливими потребами знайти необхідні відомості не так просто.
Саме тому музеї Глазго об'єднали свої зусилля для створення коротких «трейлерів» мовою глухонімих, що дають уявлення про те, чим займаються різні музеї міста. Ролики, записані англійською, а також міжнародною мовою жестів, допоможуть глухонімим відвідувачам спланувати свій візит.
Усі відео розроблено в однаковій стилістиці і доступні на сторінках музеїв Глазго за наведеними нижче внутрішніми посиланнями: Kelvingrove Art Gallery and Museum (Художня галерея і музей Келвінгрoув), Riverside Museum (Художній музей Ріверсайд), The Burrell Collection (Музей «Колекція Баррелла»), Gallery of Modern Art (Галерея сучасного мистецтва), People's Palace and Winter Gardens (Зимові сади і «Народний палац»), Scotland Street School Museum (Шотландський музей історії шкільної освіти), St.Mungo Museum of Religious Life and Art (Музей релігії і мистецтва Св. Мунго), Provand's Lordship (Провандс-Лордшип), Glasgow Museums Resource Centre (Відкрите музейне сховище).
Європейські музеї почали включати у свої інтерактивні програми опції для глухонімих не так давно, проте роблять це з неабиякою інтенсивністю. Першим музеєм у Європі, який запропонував своїм відвідувачам відеогіди трьома мовами жестів – бельгійською, фламандською і міжнародною – став брюссельський Musée Magritte (Музей Магрітта). Відеогід музею Магрітта надає глухонімим відвідувачам можливість поглибити своє знайомство з 21-ною роботою відомого художника.
Зростаюча популярність планшетів і смартфонів змушує музеї переглядати свій підхід до традиційних аудіогідів, замінюючи їх новітніми технологіями. З точки зору проблеми доступності музеїв відвідувачам з особливими потребами – це, безумовно, неймовірний крок уперед, оскільки функціональність тачскріну серйозно розширює можливості подачі контенту.
Команда Kuurojen museo (Фінський музей глухонімих) протягом тривалого часу була стурбована проблемою створення всіх умов для відвідин музею аудиторією, якій присвячена його експозиція. Багато років по будівлі були розставлені комп'ютери, до яких глухонімі відвідувачі могли звертатися протягом візиту. Проте кожного разу бігати до комп'ютера за необхідними поясненнями – не найзручніша опція. З поширенням мобільних пристроїв ця проблема вирішується легко – для спеціальної аудиторії створюються спеціальні програми.
З цією метою Фінський музей глухонімих звернувся у компанію SignFuse, що займається розробкою контенту для глухонімої аудиторії. Запит на додаток був сформульований наступним чином: його контент і дизайн повинні бути в першу чергу зручними глухонімим відвідувачам, і тільки потім – усім іншим.
Важливо відзначити, що спочатку розроблена «чернетка» додатку була випробувана на «тестовій» групі відвідувачів. Їх взаємодія з додатком була записана на відео і ретельно проаналізована фахівцями. Це дозволило значно поліпшити результат.
Фінальна версія програми доступна п'ятьма мовами: міжнародною і фінською мовами глухонімих, а також англійською, фінською та шведською.
Австралія має репутацію країни, в якій до людей з інвалідністю ставляться особливо уважно. Перший додаток для смартфонів, покликаний полегшити навігацію глухонімих по National Sports Museum (Національний музей спорту, Мельбурн), Smart Auslan (скорочено від Australian Sign Language – австралійська мова жестів) побачив світ ще 2011 року. Додаток, розроблений для Android-пристроїв, став справжнім проривом у питанні доступності експозиції. Детальна інформація про кожний експонат зашифрована в QR-коді. Після зчитування на екрані смартфона, як неважко здогадатися, з'являється відео, де вся інформація представлена мовою жестів із субтитруванням англійською.
Як бачимо, нові технології можуть бути успішно й ефективно застосовані у такій критично важливій області, як забезпечення зручності знайомства з експозицією людям з обмеженими можливостями.
