Коли допомога та співчуття йдуть пліч-о-пліч. Блог Михайла Катеринчака

На початку листопада Україна відзначала День соціального працівника. Безсумнівно, до них належать і волонтери найбільшої програми Фонду Ріната Ахметова – Гуманітарного Штабу. Починаючи з 2014 року, у їхніх рядах побувало приблизно 5000 осіб: лікарі, рятувальники, футболісти та просто небайдужі українці.

Саме завдяки волонтерам допомогу Ріната Ахметова отримували й отримують жителі найгарячіших точок на Донбасі. Загалом було доставлено та видано понад 12,4 мільйона продуктових наборів, і завдяки вжитим заходам врятовано життя понад мільйона осіб.

Щодня мобільні волонтери Фонду долають сотні кілометрів розбитими та замінованими дорогами, щоб доставити допомогу Ріната Ахметова в населені пункти «сірої зони».

Отже, які якості притаманні волонтерам Фонду Ріната Ахметова?

Насамперед це емоційна відкритість. Дуже важливо не просто співпереживати людям. Волонтер, який видає «набори виживання», повинен мати відповідь на будь-яке запитання про надану допомогу, починаючи від дат виготовлення продуктів і закінчуючи особливостями формування наборів.

Другий чинник – вміння діяти в конфліктній ситуації. Змучені конфліктом люди часто зриваються на тих, хто не винен у їхніх бідах. Та вони й самі це розуміють, просто нерви не витримують. Тому важливо погасити загострення пристрастей своєчасним і доречним співчуттям людині. І в жодному разі не можна реагувати на критику на свою адресу або своєї роботи.

Третій чинник – вміння працювати з людьми похилого віку. За даними ООН, сьогодні майже чотири мільйони осіб на сході України, як і раніше, потребують гуманітарної допомоги. Третина нужденних, а це більш ніж мільйон, люди від 60 років. Це виводить Україну на провідні позиції у світі за числом літніх людей, які постраждали від збройного конфлікту в одній країні. Вони продовжують жити на лінії зіткнення в дуже важких умовах, іноді без їжі, без нормального сполучення із сусідніми населеними пунктами, аптеками та крамницями. Їм або нікуди, або просто немає сил виїхати. Нині єдина надія в їхнє життя приходить разом із допомогою Ріната Ахметова. Тому волонтери Фонду в розмові з людьми похилого віку намагаються дати зрозуміти, що їх не покинули сам на сам із бідою; є ті, хто завжди готовий уважно їх вислухати. Це викликає на обличчях літніх людей усмішку, яка буває дорожчою за усілякі слова.