Гуманітарний шлях у мільйони кілометрів. Блог Олександра Вишнякова, директора Гуманітарного штабу Ріната Ахметова

Штаб Ріната Ахметова презентував результати роботи за 2016 рік. На звітному заході очевидці нашої роботи розповідали про те, як виживає мирне населення в зоні бойових дій. І про те, як працюємо ми. Багато гостей мене запитували: як вдалося вибудувати систему, як не втратити жодного гвинтика в ній? Побудувати процеси, які не заради процесів. А для людей.

Ми навчилися допомагати сотням тисяч. На старті ми робили те, чого не вміли раніше, знаходили вихід там, де здавалося, його немає. Навчилися доставляти допомогу навіть у «сіру зону», де бойові дії щодня. Стали експертами з подолання бар’єрів проблем і руйнування стін нерозуміння. Ми продовжуємо вчитися і вдосконалюватися.

Сотні тисяч доль, які чекають на допомогу, щоденні дзвінки на гарячу лінію, 300 відправлених колон – це все величезний досвід. Це мільйони кілометрів шляху, десятки безсонних ночей, 11,7 млн виданих людям наборів виживання. Найбільш незахищеним, 70% з яких пенсіонери, 6% – люди з інвалідністю. Ніхто з нас 2,5 роки тому не міг повірити, що біда буде таких масштабів, що наша допомога буде рятувати понад півмільйона людей.

І в роботі ми незмінно керуємося головним – допомога має бути своєчасною, максимально доступною і якісною.

Ми вибудували систему, яка уможливила такий масштаб. І ця система відкрита, ми готові ділитися своїм досвідом. Сподіваюся, що ця відкритість допоможе іншим гуманітарним організаціям врятувати ще не одне життя.

У Штабі працює унікальна 5-етапна система перевірки якості продуктів. Контроль здійснюється від моменту закупівлі продуктів до передання пакета особисто в руки одержувачеві. Обов’язковою умовою для кожної одиниці продукції в усіх наборах – перевірка в лабораторії. Тут головне – відповідність стандартам для кожної групи продуктів харчування.

Система доставляння та перевірки якості функціонує в маріупольському логістичному центрі, звідки продуктові набори відправляють жителям «сірої зони». Така ж 5-етапна система успішно працювала на «Донбас Арені» із серпня 2014 до кінця лютого 2017-го. На "Арені", яка зі спортивної споруди в лічені тижні переформатувалася на гуманітарний хаб. Там були створені ідеальні умови зберігання: температура, вологість, провітрювання, зонування для кожного виду продукції. На цьому наголошували всі гуманітарні міжнародні місії, які приїжджали для обміну досвідом.

Ми поставили перед собою завдання: допомагати тим, хто не може вижити без нашої допомоги. Допомагати базовим набором продуктів високої якості. Головне підтвердження, наскільки це важливо – зворотний зв’язок від одержувачів нашої допомоги.

Нам приходять сотні позитивних відгуків у листах, на пунктах видавання, дзвінках на гарячу лінію. У цих дзвінках і відгуках трагедії, подяки, історії. Ми отримуємо зворотний зв’язок від мирних жителів непідконтрольної території, де з 28 лютого позбавлені можливості видавати продуктові набори.

Історія багатодітної мами з Петровського району Донецька. У неї п’ятеро дітей. Двоє молодших – алергіки й потребують перевірених і безпечних продуктів. За словами мами, без допомоги Штабу не справляються. Каже, що продукти прості, але якісні, і це саме те, що потрібно її дітям. Жінка в розпачі.

На гарячу лінію Штабу і далі телефонують люди з повідомленнями, що ми видаємо продуктові набори на непідконтрольній території. Телефонують люди похилого віку, молоді мами з Донецька й низки інших міст. Вони розповідають, що нібито відкрився якийсь із наших пунктів видавання або що до них приходять волонтери Гуманітарного штабу і складають списки.

Ця інформація не відповідає дійсності. З 28 лютого 2017 року Штаб Ріната Ахметова не має можливості видавати допомогу на непідконтрольній території. Робота Штабу була заблокована, а пізніше – заборонена. У нас немає доступу до «Донбас Арени», пунктів видавання та продуктів. Ми не знаємо, хто і як ними розпоряджається. Наших волонтерів немає на пунктах видавання. Вони не можуть телефонувати, видавати або обіцяти продуктові набори.

Штаб продовжує роботу на підконтрольній території, у «сірій зоні». Ми продовжуємо допомагати тим, хто не впорається сам. Ми намагаємося допомагати вчасно, розуміти, чого потребують люди, реагувати на ці потреби. День у день і там, де люди нас дуже чекають.