Формування навички відповідальності в дитини. БЛОГ Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова

Досить часто батьки нарікають на те, що дитина росте вкрай безвідповідальною. Сьогодні пропоную поговорити про те, які помилки допускають батьки на шляху виховання здорової зрілої особистості дитини, і про те, як формувати відповідальність у дитини.

Розглянемо три стилі батьківського виховання, які сприяють формуванню безвідповідальності в дитини:

1.Гіперопіка батьків;

2.Авторитарні батьки;

3.Ліберальний стиль.

Гіпертурботливі батьки своєю місією вважають захист дитини від будь-яких складнощів. Навколишній світ видається їм повним небезпек для їхнього чада. Дитина, у свою чергу, здається їм абсолютно нездатною справлятися хоч якоюсь мірою з труднощами, тому такий тип батьків прожогом кидається на допомогу малюкові, не дозволяючи дитині навіть спробувати впоратися самостійно.

У результаті дитина виявляється нездатною справлятися зі складнощами, очікує, що хтось великий прийде і вирішить усе за неї. Вибирати дитина не навчена, тому що дорослий завжди вирішує за неї й замість неї! Ну, а за результат відповідає той, хто прийняв те чи інше рішення. У разі зі стилем гіперопіки, вся відповідальність лежить на батьках! У дитини не формується зв’язок: «прийняття рішення, вибір» – «відповідальність за той чи інший вибір».

Авторитарні батьки мало цікавляться потребами самої дитини. Думка дитини найчастіше не враховується. Батьки звикли віддавати накази й уважно стежити за їх виконанням. За будь-якою незгодою дитини зазвичай іде покарання. Авторитарні батьки не довіряють своїм дітям. Вважають їх нерозумними й нездатними приймати «правильне» рішення. Зазвичай у сім’ях авторитарних батьків багато заборон. Дитині самостійно не дозволяють приймати жодних рішень. Батьки вибирають за дитину все – друзів, одяг, секції. Дитина згодом «ламається» й упокорюється зі станом речей. Діти, виховані авторитарними батьками, частіше за інших потрапляють під чужий вплив! Їм складно відрізняти власні потреби від потреб інших людей чи обстоювати власну думку!

Ліберальні батьки не вибирають за дитину й не забороняють їй практично нічого. Межі в такій сім’ї чітко не визначені. Дитині дозволяють практично все, батьки займають позицію «невтручання». Найчастіше батьки, які вітають ліберальний стиль виховання, самі демонструють дитині безвідповідальну поведінку. Малюк знову потрапляє в пастку. У родині засвоює науку «мені можна все і відповідати за це я не буду», та й, спираючись на приклад батьків, не поспішає відповідати за власні вибори.

Як бути батькам? Що робити, щоб дитина росла відповідальною?

• Із раннього віку давайте дитині посильні доручення. Навіть 1,5 однорічний малюк може, скажімо, поливати свою квітку. 3-річний – збирати іграшки або витирати пил зі свого маленького столика. старшу дитину можна відправляти по хліб до найближчого магазину.
• Допомагайте дитині, якщо вона просить про допомогу, і заохочуйте її щоразу, коли вона впоралася самостійно. Скажімо, якщо малюк збирає літак із конструктора, а ви вже помітили помилку, не варто втручатися в процес і виправляти малюка, почекайте, можливо, дитина самостійно виявить помилку або звернеться до вас по допомогу.
• Пам’ятайте, що діти копіюють поведінку батьків. Не варто читати довгі лекції про відповідальність дитині, якщо ви регулярно спізнюєтеся на роботу або забуваєте погодувати рибок!
• Для малюків вибирайте казки або мультфільми, у яких герої демонструють відповідальну або безвідповідальну поведінку. Після прочитання або перегляду, поговоріть із малюком, обговоріть. запропонуйте малюкові придумати власні способи поведінки в тій або іншій ситуації. Казкові спектаклі можна розігрувати вдома з м’якими іграшками. Важливо, щоб батьки брати активну участь в обговоренні й не були директивними у висловлюваннях.
• Можна завести хатню тварину, водночас попередньо обговоріть із дитиною, яка частина обов’язків з догляду за вихованцем ляже на малюка.
• якщо ви вже зробили деякі помилки у формуванні відповідальності, не засмучуйтеся, все можна виправити. Будьте послідовні й не чекайте миттєвих результатів.

Окремо хочу зауважити, що у зв’язку з воєнними діями на сході України деякі дорослі дістали «травму війни» й перебувають у вкрай складному психологічному стані. Їм важко, вони відчувають, що не справляються з життям. У такій ситуації є ризик зміни ролей у сім’ї. Дитина стає батьком власним батькам, тобто бере відповідальність за життя і стан батьків на себе. Часто дорослих навколо дуже розчулює така ситуація «такий маленький, а подивися, як за мамою упадає, справжній чоловік». Але такий стан речей украй негативно впливає на психіку дитини. Тому, батьки, якщо ви відчуваєте, що не можете впоратися з погіршенням психологічним станом самостійно, будь ласка, зверніться по допомогу до фахівців.