Допомога для швидкої. Блог Дмитра Блінова
Працівники швидкої допомоги – особлива каста медиків. Вони не сидять у кабінетах, не ведуть прийоми. Вони завжди на «передовій» першими приймають хворих. І не якихось іпохондриків, які поставили собі діагнози за допомогою Інтернету, а людей, яким потрібна реальна допомога тут і зараз.
Лікарі швидкої – відчайдушні люди. Вони працюють в екстремальних умовах. Просто тому що частіше від інших лікарів приходять на допомогу до тих, чиє життя висить на волосинці – жертв інфарктів, інсультів, до постраждалих у ДТП.
Але є й інші причини «екстремальності». Вони – стосовно людей. Крім вдячних пацієнтів трапляються й ті, хто ставиться до лікарів без поваги та навіть із неприязню. Ми часто бачимо, як машинам швидкої, що поспішають на виїзд, не поступаються дорогою. Один мій приятель, який працював у швидкій, розповідав безліч диких історій зі своєї практики. Про п’яних пацієнтів, які кидалися на лікарів із ножами. Про людей, які відмовлялися допомогти дотягнути до машини своїх рідних у несвідомому стані. І про машини, які ламалися тричі за зміну. Іноді – з пацієнтами «на борту», які помирали. Той приятель зізнався, що любив свою роботу, але покинув її. Тому що всі ці «історії» переважили задоволення від допомоги людям і порятунку життів. Він розповідав, що відчував: його не поважають. Говорив, що до такого ставлення людей звик, але з байдужістю держави змиритися не зміг. І таких людей, які пішли з медицини, тисячі. Щоб змінити ситуацію, утримати тих, хто досі рятує життя й повернути тих, хто покинув ряди працівників невідкладної допомоги, потрібно багато чого змінити. По-перше, кожен громадянин України має почати ставитися до медиків із повагою. По-друге, держава зобов’язана створити для них комфортні умови роботи. З цим останнім часом намітилася тенденція до поліпшення. Так, з ініціативи Президента Володимира Зеленського та за особистим рішенням Ріната Ахметова в Україні реалізується проєкт «200 швидких для України». Фонд Ріната Ахметова вже передав медичним закладам у всіх областях країни 139 суперсучасних карет швидкої допомоги. Серед них – машини трьох типів: автомобілі для екстреної допомоги дорослим пацієнтам, машини реанімації новонароджених і швидкі-позашляховики, які призначені для роботи в гірській місцевості та важкодоступних населених пунктах. Щоразу, коли Фонд передає медикам ключі від цих машин, ми бачимо, як їхні обличчя сяють посмішкою.
Головний лікар Вінницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Анатолій Пірникоза розповідав, що йому подобаються церемонії передавання машин на місця, сільським амбулаторіям, районним та обласним лікарням, станціям швидкої допомоги. За його словами, очі медиків буквально світяться від щастя, а екіпажі рвуться на чергування. Навіть не тому, що це зручні та комфортні машини. Вся річ у тім, що лікарі відчувають, що до них ставляться з повагою. Що їх цінують.
