Чому школа раннього розвитку не допомагає дитині? БЛОГ Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова

Останнім часом досить багато суперечок ведеться навколо шкіл раннього розвитку дитини. Сьогодні пропоную поговорити про те, з якої точки й за яких умов іде гармонійний розвиток дитини, як зробити так, щоб у дитини була сформована пізнавальна активність, цікавість до навколишнього світу й бажання дізнаватися щось нове, адже саме ці чинники є вирішальними в процесі навчання.

Психологи проводили експеримент. Маму з малюком дошкільного віку запрошували в кабінет, у якому було повно різних розвивальних ігор, іграшок, різних незрозумілих предметів. Потім експериментатор залишав маму з малюком наодинці, йдучи, пропонував їм «відчувати себе, як вдома» й «розглянути все, що є в кабінеті». Кабінет був оснащений спеціальним дзеркалом, яке було прозорим із протилежного боку й експериментатори могли спостерігати за мамами та їхніми дітьми. У процесі експерименту з’ясували, що основних типів поведінки було чотири:

1. Мама суворо говорила дитині, щоб та нічого не чіпала. Якщо дитина робила спробу взяти цікаву їй річ, мама грізно гримала. Мама й малюк сиділи й без руху чекали повернення експериментатора.
2. Мама займала себе якимось заняттям: читала книгу або журнал, який дістала із сумки. На дитину водночас вона абсолютно не звертала уваги. Згодом, трохи освоївшись, малюк починав брати й розглядати цікаві йому предмети.
3. Мама говорила дитині: «Подивися скільки тут цікавих ігор», починала показувати й розповідати дитині, як у ці ігри грати.
4. Мама із захопленням брала й розглядала предмети, які знаходилися в кімнаті, намагаючись зрозуміти, що для чого і як із цим можна грати, водночас про дитину «забувала». Малюк, у свою чергу, теж брав різні ігри, з цікавістю розглядаючи їх.

Згодом психолог повертався в кімнату і проводив спеціальні тести, що визначають рівень пізнавальної активності малюка.

За результатами тестування, найвищі показники були в дітей із четвертої групи. Спокійна, захоплена процесом дослідження, мама була поруч; малюк, включаючи режим наслідування й перебуваючи в спокійній атмосфері, повністю занурюється в процес пізнання.

Наступними за показниками, йшли діти з другої групи. Чому? Мами, забезпечували своєю спокійною присутністю безпеку малюка, у такій ситуації пізнавальний інтерес дитини був досить великий.

Діти з першої і третьої групи, за результатами тестування, йшли з великим відривом від учасників другої й четвертої. Це діти, якими керують і яким занадто багато забороняють.

Канадський психолог, доктор наук Гордон Ньюфленд, писав про те, що розвиток дитини відбувається з точки спокою.

Бажання вчитися, пізнавати навколишній світ закладено в дитині природою. Що може уповільнювати або порушувати цей процес:

• Процес може викликати труднощі або припинятися, якщо дитина перебуває в небезпечному середовищі, яке лякає його. Скажімо, якщо батьки самі налякані й дезорієнтовані. Так сталося з багатьма сім’ями переселенців і людей, які проживають у зоні проведення АТО. Найважливішою опорою в житті дитини є сім’я і, якщо батьки перебувають у складному психологічному стані, дитина відчуває тривогу і страх. У ситуації, що склалася, краще, що можу робити батьки – це подбати про себе і свій стан. Якщо буде необхідно, то звернутися по професійну допомогу.
• У сім’ї несприятлива атмосфера. Батьки часто скандалять один з одним або нескінченно зупиняють чи лають малюка. Вживають алкоголь або наркотики.
• До дитини висувають завищені вимоги, які часто не відповідають віку. Малюк боїться осуду, відкидання з боку батьків.
• Якщо дитина тривалий час перебуває в стані стресу, або відчуває дистрес.

Підбиваючи підсумки: якщо дитина росте і виховується в спокійному середовищі – відчуває себе в безпеці в сім’ї й навколишній світ сприймає, як безпечний. Її батьки самі люди, які чимось захоплюються й цікавляться. Батьки не забороняють багато й постійно не керують дитиною. Дитину люблять, а вдома панує тепла атмосфера. Пізнавальна активність, допитливість та цікавість до навколишнього світу в дитини буде високою. Якщо дитина відчуває себе самотньою, їй страшно, а вдома дуже напружена атмосфера, то жодна найкраща школа раннього розвитку не допоможе дитині гармонійно розвиватися.