Бережіть себе! Проходьте обстеження у лікарів вчасно! БЛОГ Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова
Не знаю, чи є більш страшний людині діагноз, ніж рак... До психотерапевтів часто звертаються клієнти, які бояться важких захворювань. Онкологічна хвороба впевнено лідирує.
Загалом, українці не надто піклуються про власне здоров'я. Ця корисна звичка поки не сформована – проходити регулярні обстеження у фахівців хоча б раз на рік. А навіщо? Адже не болить нічого! Ну, або болить вже давно, але не сильно ж... Або сильно вже, але до лікаря не піду, боюся, раптом виявлять щось серйозне. Або до лікаря вже сходив. Виявили... Лікарів боюся, не вірю їм, побіжу до ворожок, екстрасенсів, травників... і втрачу дорогоцінний час.
З діточками трохи інакше. Хтось, лякаючись кожного пчиху, веде дітей до лікаря. А хтось інший головний біль, невисоку температуру або біль в животі не вважає приводом звернутися до медиків... І знову дорогоцінний час може бути втрачено.
В Україні, згідно з даними МОЗ, налічується приблизно мільйон хворих на рак, з них 6000 дітей. Щорічно в країні реєструються понад 100 тисяч випадків появи злоякісних новоутворень серед дорослих, приблизно тисяча – серед дітей.
У ситуації з онкологією вкрай важлива своєчасна діагностика. Прогнози лікарів, якщо захворювання виявлено на ранній стадії, найчастіше сприятливі. Якщо ж діагностика була проведена надто пізно, ситуація змінюється не в кращу сторону.
Цьогоріч понад 100 дітей, а також дорослих з-поміж переселенців зможуть безплатно пройти онкологічне обстеження на високотехнологічному обладнанні, встановленому Фондом Ріната Ахметова в онкодиспансерах Західної України.
Якщо у вашій родині все ж трапилася біда, і дитині поставили страшний діагноз «онкологія», перше і найважливіше: не гайте часу! Не намагайтеся лікувати дитину за допомогою трав і замовлянь. Такий діагноз вимагає невідкладного звернення до онколога.
Психоемоційний стан дитини безпосередньо пов'язаний зі станом батьків. Адже саме у вас дитина шукатиме підтримку й опору. Тому батькам важливо не забувати про себе. Забезпечте свої мінімальні базові потреби – їжу, сон. Вам потрібна буде підтримка й допомога, не соромтеся по неї звертатися. З кимось потрібно буде ділитися своїми переживаннями – розмовляйте з рідними, друзями. Якщо відчуєте, що не справляєтеся, зверніться по допомогу до психолога.
Доступною дитині мовою потрібно пояснити, що вона захворіла та їй буде потрібне спеціальне лікування. Ніколи не давайте дитині неправдивих обіцянок. Перед болючою процедурою не варто говорити, що буде зовсім не боляче. Ви втратите довіру дитини. Добре б з маленькими дітьми програти все, що відбуватиметься у лікаря, озброївшись іграшковою лікарнею. Пам'ятайте, що найскладніше дитина (як і будь-хто з дорослих) переносить невідомість... Якщо ви будете напружено мовчати й говорити, що все добре, нічого не пояснюючи, дитина створить десятки страшних фантазійних картин у своїй голові.
Дитина має право на почуття. Якщо вона засмучена й плаче, в жодному разі не соромте її. Якщо зла – покажіть, як можна проявити свою агресію: порвати папір, побити подушку. Коли дитині страшно, поговоріть з нею, постарайтеся заспокоїти.
