І хай хтось каже, що це «піар»!..

Трохи менше року тому голкіпер ФК «Шахтар» Рустам Худжамов разом із дружиною Стеллою всиновили маленького Женю. ЗМІ довго про це не знали – подружжя не хотіло «піаритися». Але згодом усе ж таки вони погодилися розповісти свою історію на прес-конференції, під час якої фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» та футбольний клуб «Шахтар» оголосили про початок нового етапу соціального співробітництва в рамках проекту фонду «Сирітству – ні!»

«Після прес-конференції з’явилися такі відгуки, нібито Рінат Леонідович Ахметов таким чином «піариться», але це була моя ініціатива – говорить Рустам. – Мені клуб допоміг, та про це ніхто не знав рік, точніше, 8 місяців. Я нікому про це не говорив. Не хотів би «висовуватися» з цим питанням, бити себе в груди: «Дивіться, який я класний! Любіть мене!»… Я зробив те, що зробив. Для себе, для дружини і для цієї дитини, у першу чергу».

Їхня історія почалася з допомоги дитячому будинку. Спочатку Рустам і Стелла зателефонували туди, запитали, що потрібно. А коли директор закладу повела їх у групу показати, кому ці памперси, кашки, цукор призначені, то подружжя побачило Женю й закохалося в нього з першого погляду. Глибокий дорослий сумний погляд 10-місячного малюка дуже вразив Рустама й затримав біля хлопчика. Так і відбулося їхнє знайомство…

На контакт дитина пішла дуже швидко, практично вже під час другої – третьої зустрічі. Є навіть фотографії з другого побачення, які яскраво характеризують те, що між ними сталося.

Процес усиновлення для Худжамових не був простим. Недосконала система їх дуже обурює.

«Я не можу сказати, що зіткнувся з глобальними труднощами. Так, це тривало півроку, але мені допомагав фонд, – ділиться Рустам. – По-перше, дуже багато дітей без статусу. А для того, щоб можна було всиновити, треба, аби дитина мала статус сироти чи позбавленої батьківської опіки та піклування. Якщо ж батьки приносять її на півроку, на рік, пишуть заяву, то ви розумієте…

Звичайно, всі хочуть узяти немовля. Але скільки я бачив талановитих, розумних, дуже розумних, дітей у старшій групі в дитбудинку! Страшно подумати, скільки ми хороших людей втрачаємо. Дитина обізлиться, коли її б’ють, шпиняють, віддають кудись, у якийсь інтернат, де хтось старший над нею знущається… Якою вона звідти вийде? Звичайно, озлобленою! І це все тільки через те, що комусь лінь приймати рішення. Комусь просто так комфортно жити, відгородившись від усіх… Якщо ти йдеш на роботу, виконуй її. Не подобається – геть!»

З появою Жені в родині все кардинально змінилося. Раніше молоді люди належали тільки собі, тепер же весь їхній вільний час присвячений синові. Зараз він у такому віці, коли йому все цікаво й спіймати його нереально. Через 15 хвилин гри із сином тато буквально не може рухатися. Проблеми, які раніше здавалися глобальними, тепер дріб’язкові й несуттєві. Дитина принесла велику радість у життя Рустама й Стелли! Дуже велику! Рустам не уявляє вже свого життя без слова «Тату!», без тупотіння маленьких ніжок по квартирі, без гри із сином у футбол.

Більше часу, звичайно, з хлопчиком проводить мама. Стелла не працює, тому повністю присвячує себе синові. Іноді вона змушена поїхати у справах, тоді до них приходить няня.

Зараз сину 2 роки. Він розвивається дуже швидко. Віршики вже розповідає як справжній декламатор. Жені подобається бути в центрі уваги, спілкуватися з дітьми на вулиці. Але найбільше він любить тата й маму!

Бабусі й дідусі обожнюють онука, хоча спочатку дещо насторожено ставилися до рішення дітей. Та побачивши фото Жені, а тим паче познайомившись із ним, вони відразу відкинули всі свої сумніви.

Рустам і Стелла не виключають можливості усиновлення другої дитини. Хоча точно ще нічого не вирішили, іноді такі думки виникають. Дякуючи Євгенкові, пара зрозуміла, у чому полягає сенс життя, що є справжнім щастям.

«Я б порадив майбутнім усиновителям відкидати сумніви, якщо вони виникатимуть, – говорить Рустам, – тому що радість від спілкування з дитиною згладжує ті негативні моменти, думки, які зринають у голові в людей. Усе-таки сумніви є, вони були й у мене, але, думаю, дитина зможе розрушити всі страхи».

І хай хтось каже, що це «піар»!..