ЯК ВИХОВАТИ ДІТЕЙ, ЩОБ ВОНИ НЕ ВВАЖАЛИ НАСИЛЛЯ НОРМОЮ?

 

Як виховати дітей, щоб вони в дорослому житті не стали жертвами насильства або насильниками? Треба не допускати ситуацій, які привчають їх до насильства! Про це розповідають спеціалісти програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова. 

Чому важливо, щоб діти практично розуміли, що є насильство? Більшість малюків, які потрапили до інтернатних закладів, були свідками насильства у своїх родинах. Як наслідок, певні ненормальні поведінкові дії між дорослими усталилися в дитячій голові як норма, еталон поведінки. Діти, чий особистий простір не поважали і чиї інтереси не враховували дорослі, перебувають у зоні ризику формування ненормальних стосунків з людьми в майбутньому. 

Потрапляючи в нову родину, дитина не змінює свій стиль поведінки, а нові батьки можуть не одразу виявити насильницькі прояви та несвідомо лише сприяти їх утвердженню. Дорослим потрібно приділити вдосталь уваги дитині, щоб допомогти їй сформувати чітку межу між тим, що припустимо, та чого категорично робити не можна. 

Найпоширеніші ситуації, які вчать дітей, що насилля – це нормально 

З’ясування стосунків  

Дитину образили? «А за що тебе вдарили? А що ти зробив, чому вчителька на тебе накричала? А навіщо ти взяла її іграшку? А не треба було теревенити на уроці!» Дитина звикає бачити в собі причину негідної поведінки інших людей. У майбутньому це призведе до того, що жінка, яку б’є чоловік, буде щиро вірити, що його спровокувала саме вона, а цей чоловік буде знати, що по заслузі можна і вдарити. Відповідати за насилля завжди має той, хто чинить це насилля. Немає виправдання неприпустимій дії!  

«Думай тільки про хороше!» 

 Дитині погано в гуртку, який вона відвідує за бажанням батьків? Подобаються танці, але не подобаються дівчатка? Подобається боротьба, але хлопчики дражнять? «Думай тільки про хороше! Тобі ж подобаються танці! Ну сміються трішки над тобою, але ж не зо зла!» Дитина у дорослому житті у стосунках з партнером ігноруватиме негідне до себе ставлення. Життя в ілюзії, що все навколо добре, а насправді дійсність зовсім не така, рано чи пізно призведе до психічних розладів особистості. 

«Тобі здалося!» 

Крихітка сказала вам, що ви її образили, а ви у відповідь переконуєте її, що це неможливо, адже ви її обожнюєте, і це їй здалося. У майбутньому дитина ігноруватиме свої почуття, натомість керуватиметься почуттями інших. Небезпечним також є і те, що дитина не навчиться поважати та цінувати почуття близьких, вона сама їх спонукатиме до страждань. 

«Ну я ж тебе люблю!» 

Малюку неприємно, коли без згоди його обіймають, цілують. А на прохання відпустити лише чує: «Я ж твій батько, я тебе люблю, я хочу тебе поцілувати!» Або ви приїжджаєте в гості та наполягаєте на тому, щоб малюк обов’язково кинувся в обійми бабусі та дідуся проти власного бажання. У дорослому житті дитина реально може стати жертвою насилля добровільно, або ж гірше, сама стати насильником, адже в її дитинстві примус – це звичайна справа. Право дитини на тілесну недоторканість є священним! Слово «ні» має бути сигнальним, навчіть дитину користуватися ним, навіть говорити його близьким. 

«Він не хотів тебе образити!» 

Виправдання насилля не є припустимим! Адже в такому випадку дитина щиро говоритиме: «А я не хотів образити!» – і продовжуватиме ображати. Батьки несвідомо дають зрозуміти крихітці: якщо тебе образити не хотіли, то й ображатися непристойно. 

«А якщо зараз отримаєш на горіхи?» 

Як наслідок, у дорослому житті людина житиме за принципом, що сила усьому голова. Найкращий аргумент у вирішенні суперечливих питань – побиття. Треба слухатися того, хто сильніший. А щоб чогось досягти, треба обов’язково вдарити. 

«Він до тебе небайдужий!» 

Якщо ваша дитина скаржиться на те, що до неї чіпляється інша дитина, ображає, а може й гірше – б’є, то про яку симпатію може йти мова? Будь ласка, не кажіть помилкове твердження: він до тебе не байдужий. Ви вважаєте, що це правда? Він чіпляється до неї, тому що вона йому подобається? Може, тому що хоче з нею грати? Хлопчик це робить не тому, що ваша дитина подобається йому і не тому, що він хоче з нею гратися, а тому, що ви не вміє комунікувати з іншими дітьми, і це прогалина у вихованні його батьків! 

У дорослому світі ця ситуація переходить в іншу модель, де дівчатка свято вірять у те, що «б’є – значить любить», а хлопчики не вміють інакше висловлювати власну симпатію, лише через приниження.  

«А ти йому наступного разу скажи…» 

Часто ви радите дитині, що відповідати іншим людям, коли вона навіть не питає вашої поради? Якщо так, то припиніть це робити. Так само може чинити і партнер вашої дитини у дорослому житті. Діти не зрозуміють, що така поведінка ненормальна. Психологічне насильство в сім’ях починається саме з контролю спілкування дружини/чоловіка  

«Що це ти вдягнув?» 

Якщо ви систематично критикуєте дитину щодо її зовнішнього вигляду, вона звикне до того, що обговорювати, як виглядають інші – звичайна справа. В дорослому житті людина не зрозуміє, що її друга половинка так жорстоко критикує її зовнішній вигляд, принижуючи її гідність. 

Зайва ввічливість 

Вам хтось нагрубіянив, а ви мовчки посміхаєтеся, щоб не продовжувати конфлікт? Чи хтось з перехожих повчає вас, а ви з усім погоджуєтеся, щоб ситуація швидше зійшла нанівець? І це все відбувається на очах вашої крихітки? 

Така ситуація має небезпечні наслідки, адже дитина бере вас за приклад і так само привчається посміхатися у відповідь на порушення її особистих кордонів, навіть не намагається їх відстоювати.