ЩО ТАКЕ СДУГ?

Багато дітей у наш час надмірно імпульсивні, розсіяні й гіперактивні. На них скаржаться практично всі: однолітки, вихователі, викладачі. Неприйнятна поведінка може бути обумовлена певним захворюванням — СДУГом (синдромом дефіциту уваги та гіперактивності), що є частою причиною поведінки дітей, які живуть в інтернатних установах. 

Фахівці програми «Сирітству — ні!» Фонду Ріната Ахметова радять батькам, усиновлювачам, опікунам і батькам-вихователям ознайомитися з думкою психолога Дмитра Карпачова про СДУГом як розлад, його причини й про те, як можна допомогти дитині його подолати. 

Синдром дефіциту уваги та гіперактивності — це розлад, який проявляється в гіперактивній та імпульсивній поведінці. Часто він супроводжується проблемами з концентрацією уваги. Схильні до нього не тільки діти, а й деякі дорослі. У місті із цим розладом живуть приблизно 5 % дітей. У селах і селищах відсоток менший. Хлопчики підпадають під ризик цього розладу трохи більше, ніж дівчатка. 

Розбиратися з поширеним міфом про те, що СДУГ — хвороба, ми не будемо. Кожен дитячий вчинок має за собою і мотивацію, і досвід, якими керується дитина в певних ситуаціях. 

Не можна забувати, що діти — відображення своїх батьків, яблука з яблуні, вважати їх хворими — помилка. 

Треба змінювати підходи щодо ставлення батьків до дітей, адже ставитися до сдугшників як до хворих — ставити на них тавро й лише віддаляти від себе. Це не вирішує жодної з наявних проблем, а лише посилює їх. 

ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ СДУГ? 

У тематичній літературі описуються три основні симптоми СДУГ: гіперактивність, порушення уваги, імпульсивність. 

1. Гіперактивність 
Гіперактивна дитина перебуває в сумбурному стані, описати емоції в її голові складно, вона завжди чимось стурбована, дуже метушлива, може братися за одну справу й не доводити її до кінця. Вона імпульсивна, тіло її перебуває в хаотичних рухах. Також вона має проблеми з концентрацією уваги на будь-якій справі або предметі. В її голові панує хаос і немає жодної структури. Читання для неї — справжнє катування, не кажучи вже про прибирання будинку. 
Такі діти часто погано сплять, запам’ятовування та засвоєння інформації для них — складне заняття, адже іноді вони не контролюють навіть своїх дій. Їхня увага розсіяна. Як правило, за гіперактивною дитиною складно встежити, вона постійно кудись іде й щось шукає. 
Таких дітей важко заспокоїти. Багато батьків вважають, що «жорстке» виховання утихомирить дитину, але це навпаки може погіршити ситуацію. 
2. Порушення уваги 
Виявляється в нездатності зосереджувати увагу на важливих речах. Дитина часто перескакує з однієї теми на іншу, не встигає сприймати нову інформацію, погано запам’ятовує щось, хаотично або у зворотному порядку виконує якусь роботу. 
Під час гри вона не може довго зосередитися на чомусь одному, щоразу переключається на нові й нові предмети, не встигаючи зрозуміти їхньої сутності. Це означає, що багато часу дитина проводить у безуспішному пошуку цікавого. Адже інтерес для неї присутній лише на початковій стадії знайомства з предметом чи інформацією, але якщо «зачепитися» не вдалося, то дитина кидає і шукає далі. 
Діти з порушенням уваги не можуть слухати й зосереджуватися. Якщо діяльність для них нецікава — вони намагаються уникати її будь-якими способами, тому що все одно не можуть сприймати отриману інформацію. Якщо щось захопило їх — вони можуть займатися цим тривалий час, проте це рідкість. 
3. Імпульсивність 

Сама собою імпульсивність — це відсутність адекватної реакції на будь-які прохання чи вимоги. Інакше це називається «тримати себе в руках», і з цим можуть виникнути проблеми. Настрій дитини часто змінюється, вона скаче з боку на бік, діє, не встигаючи зрозуміти, що та як вона зробила, її дії випереджають думки. Крім того, є додаткові симптоми, що виявляються в дітей зі СДУГом.
1. Порушення соціалізації 
Дитині важко спілкуватися не лише з однолітками, а й із дорослими. Такі діти, як правило, надмірно нав’язливі, агресивні й надмірно емоційні. 
2. Порушення координації 

Можуть зустрічатися складнощі в детальних і дрібних рухах, дрібній моториці, наприклад, у зав’язуванні шнурків, користуванні ножицями, розфарбовуванні тощо. Також це може виражатися в порушенні рівноваги й зорово-просторової координації (нездатності кататися на велосипеді, труднощах у спортивних іграх). 
3. Емоційні порушення 

Зазвичай розвиток емоцій дитини зі СДУГом проходить із затримкою, що може виявлятися у надмірній запальності, неврівноваженості, нетерпимості до будь-яких вимог і невдач. 

ПРИЧИНИ СДУГу

Причинами гіперактивності можуть бути: 
• негативні фактори під час вагітності й пологів;
• недоїдання під час вагітності, недоношеність, дефіцит маси тіла;
• надмірна тривожність матері під час вагітності;
• несприятливі психологічні й соціальні фактори;
• негативні стосунки в сім’ї;
• небажана вагітність;
• фізичне покарання за поведінку;
• алкоголізм батьків. 

МІФИ ПРО СДУГ 

1. Невихованість 
Часто імпульсивність у дітей зі СДУГом сприймають як невихованість, хоча це зовсім не так. Таким дітям важко пояснити, як поводитись, вони швидко все забувають і перемикаються на важливі для них речі. Насправді ж дитина знає, як поводитись і що таке нормальна поведінка, але в складній чи емоційно перевантаженій ситуації вона забуває про це. 
2. Дефіцит уваги замінюється на формулювання «дитині все дозволено» 
СДУГ у дитини зовсім не означає, що потрібно виконувати всі її бажання або витрачати на неї всі гроші. Давати дитині важливо й потрібно свою увагу, турботу, час і позитивні емоції в тому обсязі, в якому на це готові самі батьки. Неприпустимо лаяти дитину зі СДУГом, намагатись її надмірно «виховувати», зриватися на ній. 
3. Лікування 

Усі препарати, розроблені для лікування, не заспокоюють дитини, а дають їй більше можливостей зосереджуватися. Якщо ви думаєте, що вона сидітиме мовчки, то це не так. Однак за умови приймання препаратів, які призначив лікар, значно покращується якість уваги дитини. 

ЯК ПОЗБУТИСЯ СДУГу В ДИТИНИ? 

• Знайдіть для себе й для свого малюка психотерапевта. 
• Слідкуйте за тим, щоб дитина була соціалізована. 
• Займайтеся розпорядком дня дитини. 
• Заохочуйте успіхи. 
• Слідкуйте за тим, щоб дитина висипалася, правильно харчувалась і була фізично активна. 

Крім перерахованих способів, необхідно провести медичне обстеження. 

Важливо пам’ятати, що синдром дефіциту уваги та гіперактивності в дітей лікується. Достатньо докласти зусиль, приділити дитині увагу й не нехтувати лікуванням. Не вірте міфам про цей розлад, які можуть спонукати вас, наприклад, звинувачувати дитину в її поведінці. СДУГ виліковний, але потребує певного режиму, лікування та зусиль. Багато сімей благополучно виховують (або робили це в минулому) таких дітей. Можна обмінюватися досвідом з іншими батьками, шукати й просити допомоги у фахівців та головне — не опускати руки.