Дитина зовсім без сил? Астенічний синдром
Досвідчені прийомні батьки знають: діти, які нещодавно потрапили в сім’ю, вразливі до перенавантажень та депресійних станів, почувають себе безсилими, тому враховують їхнє фізичне та психологічне здоров’я і формують відповідний робочий графік. Спеціалісти Фонду Ріната Ахметова вирішили розповісти читачам порталу «Сирітству – ні!» про особливості астенічного синдрому у дітей.
Термін «астенія» з грецької мови перекладається як «відсутність сил». Астенічний синдром може бути зумовлений як соматичними захворюваннями, так і психічними перевантаженнями. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, найбільш вразливі до цього синдрому за обома критеріями.
У першому випадку, ще перебуваючи в закладі, вони мають слабкий імунітет, що зумовлено як неможливістю систематичного контролю фізичного стану кожної дитини, так і психологічною вразливістю до соматичних хвороб (поруч нема значущого дорослого, рівноцінного матері), тому діти частіше хворіють.
Проблема психологічного дискомфорту виникає вже в адаптаційний період дитини у сім’ї. Окрім великого масиву нової інформації, звикання до батьків, оточення, нового устрою життя в цілому, дитина просто може бути не готова до нового життя в родині. В одних дітей проявляється неадекватна поведінка, і це нормально. В інших – тотальна виснаженість, слабкість, перевтома. Це і є прояви астенічного синдрому.
Про те, що у дитини астенічний синдром, говорять також такі ознаки:
• втома високого рівня – дитина швидко виснажується і потребує більше часу на відновлення енергії;
• емоційна нестабільність – дитина стає вередливою, роздратованою, часто плаче, протестує, смуток провокує будь-яка дрібниця;
• розсіяна увага – різке зниження уваги у школі, дитина часто допускає помилок, погано запам’ятовує і повільно виконує домашнє завдання;
• погіршення сну – дитина має тривожний сон, часто бачить жахи, систематично скаржиться на втому та головний біль;
• погіршення самопочуття – відсутність апетиту, дитина вразлива до застудних захворювань.
Що робити батькам?
Бути спокійними та послідовними. Астенічний синдром потрібно контролювати. Завдання батьків:
• необхідно відрегулювати режим дня дитини, сформувати чіткий графік сну (лягати спати і прокидатися в один і той же час, спати по 7-8 годин на добу) і дотримуватися його;
• обмежити стреси та емоційні перевантаження дитини;
• забезпечити її повноцінне харчування та прийом вітамінів;
• психологи також рекомендують зробити «вільний день» посеред тижня – скажімо, «день відпочинку» від шкільного регламенту. Це не означає, що дитина байдикуватиме вдома. То день домашнього навчання, але у комфортних умовах. Цей своєрідний тайм-аут забезпечить психологічну розрядку, яка допоможе швидше відновити енергію.
Якщо заходи боротьби з астенією протягом двох-трьох місяців не дають результатів, варто обов’язково проконсультуватися у дитячого психоневролога. Адже депресія – не сум-печаль, не дитячі капризи, а серйозний розлад, який піддається терапії.
