Дитина зовсім без сил? Астенічний синдром

Термін «астенія» з грецької мови перекладається як «відсутність сил». Астенічний синдром може бути зумовлений як соматичними захворюваннями, так і психічними перевантаженнями. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, найбільш вразливі до цього синдрому за обома критеріями. 

У першому випадку, ще перебуваючи в закладі, вони мають слабкий імунітет, що зумовлено як неможливістю систематичного контролю фізичного стану кожної дитини, так і психологічною вразливістю до соматичних хвороб (поруч нема значущого дорослого, рівноцінного матері), тому діти частіше хворіють. 

Проблема психологічного дискомфорту виникає вже в адаптаційний період дитини у сім’ї. Окрім великого масиву нової інформації, звикання до батьків, оточення, нового устрою життя в цілому, дитина просто може бути не готова до нового життя в родині. В одних дітей проявляється неадекватна поведінка, і це нормально. В інших – тотальна виснаженість, слабкість, перевтома. Це і є прояви астенічного синдрому. 

• втома високого рівня – дитина швидко виснажується і потребує більше часу на відновлення енергії; 

• емоційна нестабільність – дитина стає вередливою, роздратованою, часто плаче, протестує, смуток провокує будь-яка дрібниця; 

• розсіяна увага – різке зниження уваги у школі, дитина часто допускає помилок, погано запам’ятовує і повільно виконує домашнє завдання; 

• погіршення сну – дитина має тривожний сон, часто бачить жахи, систематично скаржиться на втому та головний біль; 

• погіршення самопочуття – відсутність апетиту, дитина вразлива до застудних захворювань. 

Що робити батькам? 

Бути спокійними та послідовними. Астенічний синдром потрібно контролювати. Завдання батьків: 

• необхідно відрегулювати режим дня дитини, сформувати чіткий графік сну (лягати спати і прокидатися в один і той же час, спати по 7-8 годин на добу) і дотримуватися його; 

• обмежити стреси та емоційні перевантаження дитини;  

• забезпечити її повноцінне харчування та прийом вітамінів; 

• психологи також рекомендують зробити «вільний день» посеред тижня – скажімо, «день відпочинку» від шкільного регламенту. Це не означає, що дитина байдикуватиме вдома. То день домашнього навчання, але у комфортних умовах. Цей своєрідний тайм-аут забезпечить психологічну розрядку, яка допоможе швидше відновити енергію. 

Якщо заходи боротьби з астенією протягом двох-трьох місяців не дають результатів, варто обов’язково проконсультуватися у дитячого психоневролога. Адже депресія – не сум-печаль, не дитячі капризи, а серйозний розлад, який піддається терапії.