Головна -
Рінат Ахметов – Дітям -
Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству – ні! -
Поради спеціалістів -
Дитяча аутоагреcія, або чому дитина вдається до самопокарання

Дитяча аутоагреcія, або чому дитина вдається до самопокарання

Проблеми дітей з інтернатних закладів цілком закономірні та практично однакові. Серед найпоширеніших – деприваційний синдром, затримка фізичного та розумового розвитку, відчуженість, агресія і навіть аутоагресія. І хоча останній згаданий вид розладу в дітей проявляється не так часто, як попередні, спеціалісти Фонду Ріната Ахметова вирішили розповісти читачам порталу «Сирітству – ні!» про причини та наслідки дитячої самодеструкції.

Що таке аутоагресія у дітей?

Аутоагресія – це почуття, діапазон якого охоплює шлях від невдоволення до ненависті, спрямоване на самого себе і розглядається ще з часів Фрейда.

«З аутоагресією у дітей стикаються багато батьків. Дитина проявляє аутоагресію, коли починає себе бити, дряпати, кусати, виривати волосся або битися головою об стіну. Також вона може проявлятися в негативних та злих висловлюваннях про себе, свої можливості, особисті якості. У психоаналітичному підході аутоагресія є своєрідним механізмом захисту. Таким чином, дитина «скидає» напругу, що нагромадилася», – вважає Марина Сорокіна, координатор Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова. Аутоагресія може проявлятися у дітей, коли вони вже здатні аналізувати свою поведінку.

Саморуйнівна поведінка: як визначити?

Є кілька характерних рис, за якими можна визначити, схильна дитина до аутоагресії чи ні. Внутрішньо спрямована агресія може проявитися, якщо дитя:

частіше відчуває негативні емоції, ніж позитивні, що проявляються плачем, періодичним занепадом настрою;
мовчазне, сором’язливе.

Основні причини аутоагресивної поведінки

Якщо вас турбує питання, чим зумовлені прояви аутоагресії у дітей, її причини також можуть бути пов’язані з ситуаціями, коли:

Присутня неуважність батьків або неправильна модель виховання. Дитина не може прямо проявити агресію щодо адресата. Не маючи можливості «покарати» батьків, дитина спрямовує свою злість на себе.
Є дефіцит емоційного контакту з батьками, незадоволене бажання бути потрібною, улюбленицею. У деяких сім’ях поранити себе — єдиний спосіб привертати до себе увагу та відчути турботу.
Було покарання дітей в ранньому віці. Якщо дитину ще в інтернатному закладі критикували за невдачі, карали її гуманними, як вважали вихователі, способами, то згодом дитина, вже перебуваючи в сім’ї, внаслідок банального зауваження може «покарати» себе сама, убезпечившись від батьківських криків і невдоволення. Така поведінка скоріше за все змусить батьків сильно занепокоїтися.

Аутоагресія у дитини 2 роки: як розпізнати?

У ранньому віці діти ще не вміють вербально виражати свої емоції, тому навмисне самоушкодження стає способом сигналізувати про внутрішній дискомфорт. Часто аутоагресія у дітей 2 роки виникає як реакція на фрустрацію або невдоволення, наприклад, у відповідь на заборону, ігнорування чи фізичний біль. У цьому віці важливо не карати, а допомогти дитині зрозуміти і прожити почуття.

Психологічні особливості дітей з аутоагресією

Діти з самоагресією часто мають труднощі з ідентичністю та сприйняттям себе. Вони можуть вважати, що не заслуговують на любов, і намагаються «покарати» себе. Такі діти схильні до саморуйнування в періоди стресу або почуття провини. Їм властива тривожність, депресивні стани, емоційна нестабільність.

Ризики та наслідки аутоагресії у дітей

Якщо самоагресія стає регулярною, це може мати серйозні наслідки:

фізичні травми;
розвиток психічних розладів;
соціальна ізоляція;
спотворене уявлення про себе;
у підлітковому віці — схильність до суїцидальних думок.

Профілактика аутоагресії у дітей

Існують ефективні методики профілактики дитячого аутоушкодження. Для цього:

Розвивайте у дитини емоційний інтелект — вчіть проявляти почуття.
Формуйте здорову самооцінку.
Створюйте вдома атмосферу прийняття.
Уникайте надмірної критики та покарань.

Корекція аутоагресії. Як батьки можуть допомогти?

Насамперед дитину потрібно спробувати відволікти, але зробити це акуратно і ненав’язливо, не обмежуючи її в діях. Затикання рота, хапання за руки спровокує ще більшу агресію.

Важливо навчити дитину проявляти агресію назовні, наприклад, побити подушку, розірвати або зім’яти аркуш паперу, покидати дротики. Батьки мають відмовитися від дуже високих вимог до дитини. Менше критикувати, більше хвалити її. Говорити про свої емоційні реакції з дитиною, тим самим навчаючи її усвідомлювати та проговорювати свої почуття, а не накопичувати їх.

Частіше обіймайте дитину. Але якщо вона противиться, не будьте нав’язливими. Це тільки посилить прояв аутоагресії.

І дітям, і дорослим можна малювати свою злість. Для зменшення проявів аутоагресії психологи рекомендують малювати на ватмані. На лист розміром А1 чи А2 вилити різнокольорову гуаш, розріджену водою, та змішувати усі барви, малюючи каляки-маляки. У кінцевому результаті малюнок перетвориться на чорно-сіру масу, яку можна «заговорити» (психологічно передати з дитиною усі її негативні емоції), потім висушити та розірвати. У такий спосіб дитина, у якої спостерігається агресія проти себе, надалі знатиме, як боротися зі своїми негативними емоціями.

Корисні ресурси та контакти психологічної допомоги

Якщо вам потрібна допомога або консультація фахівців, ви можете скористатися наступними контактами:

Гаряча лінія психологічної підтримки МОН: 0 800 500 225
Платформа «Розкажи мені»: https://tellme.com.ua/
Центр «Ла Страда – Україна»: https://la-strada.org.ua/
Онлайн-консультації дитячих психологів: https://psyhelp.org.ua
Національна служба здоров’я України: https://nszu.gov.ua/

Коли варто звертатися до фахівця?

Помітивши у дитини симптоми самоушкодження, не варто ігнорувати похід до психолога або звичайного терапевта з поліклініки для консультації. Батькам також корисно буде проаналізувати поведінку всіх близьких людей і зробити відповідні висновки стосовно факторів, які провокують кризовий стан.

Використані джерела: