ЧОМУ НАЙЩАСЛИВІШІ Й НАЙУСПІШНІШІ ДІТИ — У ЛЮБЛЯЧИХ БАТЬКІВ

Фахівці програми «Сирітству — ні!» Фонду Ріната Ахметова неодноразово на сторінках порталу порушували тему про важливість обіймів, навіть запустили флешмоб #ОбіймиДитину. Рекомендуємо прочитати ще одну статтю про необхідність обіймів. Автор — психолог і психотерапевт В’ячеслав Халанський. 

Як часто ви обіймаєте своїх дітей? У всіх батьків складне, зайняте життя, доповнене масою переживань щодо виховання дітей. Проте одним із найголовніших обов’язків батька є вміння вчасно зупинитися і з усією любов’ю обійняти своїх дітей. Дослідження останніх десяти років наочно продемонстрували зв’язок між любов’ю до дитини, що виявляють батьки, і рівнем її здоров’я та щастя в дорослому житті. 

Дані Child Trends, провідної в США дослідницької організації (робота якої спрямована на розширення перспектив і покращення якості життя дітей, молоді та їхніх сімей), підтверджують, що ніжність і любов, що виявляють батьки, приносять свої плоди протягом усього життя дитини. Але якщо ласкавих батьків не було в житті маленької людини, то, найімовірніше, сформується низька самооцінка; вона відчуватиме відчуженість, ворожість, агресивність і проявлятиме антисоціальність. 

В останні роки було проведено чимало наукових досліджень, що підтверджують зв’язок між батьківською ласкою та тим, наскільки щасливими й успішними будуть діти в дорослому житті. 

У 2010 році дослідники Медичної школи Університету Дюка виявили, що діти лагідних і уважних матерів виростають щасливішими, стійкішими й менш тривожними дорослими. Дослідження охопило 500 учасників, за якими спостерігали з дитинства до 30 років. Коли їм було по 8 місяців, учені спостерігали, як матері з ними взаємодіють, а також провели кілька тестів на розвиток. 

Психологи ранжували материнську ласку та увагу за 5-бальною шкалою: від «негативної» до «нав’язливої». Близько 10 % матерів продемонстрували низький рівень прихильності, 85 % — нормальний і близько 6 % — високий. 

Через 30 років дорослих уже людей опитували щодо їхнього емоційного здоров’я. Тих учасників, чиї матері були дбайливими чи дуже дбайливими, набагато менше турбували стреси та тривога. Крім того, вони рідше стикалися з такими емоційними проблемами, як відчуженість, страх соціальних інтеракцій та психосоматичні симптоми. 

Учені-дослідники дійшли висновку, що своєю емоційною стійкістю учасники завдячують гормону окситоцину. Окситоцин — хімічна речовина в мозку, що продукується в моменти, коли людина відчуває любов і прихильність. Було також доведено, що він бере участь у процесі формування зв’язку між батьками та дітьми, сприяючи виникненню між ними почуття довіри й підтримки. Цей зв’язок, найімовірніше, допомагає нашому мозку виробляти та використовувати окситоцин, завдяки чому дитина відчуває більш позитивні емоції. Мозок ні багато ні мало змінюється під впливом батьківської любові. Вона захищає дітей від шкідливого впливу дитячих стресів. 

Друге дослідження провели у 2013 році співробітники Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. Учені довели, що завдяки безумовній любові й прихильності батьків дитина стає емоційно щасливою та менш тривожною. Це відбувається тому, що дитячий мозок змінюється під впливом батьківської любові. А жорстоке поводження з дітьми й відсутність прихильності негативно впливає на дітей як психічно, так і фізично. Це може призвести до будь-яких видів психічних та емоційних проблем і впливає на дитину протягом усього її життя. Крім того, учені вважають, що батьківська ласка захищає дітей від шкідливого впливу дитячих стресів. 

Дослідження Університету Нотр-Дам, проведене у 2015 році, показало, що діти, які отримали достатню кількість любові від своїх батьків, щасливіші в дорослому житті. Дослідження охопило понад 600 учасників. Їм ставили запитання про дитинство, про виховання, зокрема про те, наскільки батьки виявляли до них прихильність. Учасників, які отримали більше любові в дитинстві, менше турбували депресія, тривожність, і загалом вони були більш компанійськими. Тих, хто отримав менше любові, переслідували психологічні проблеми. Як правило, вони сильніше засмучувалися через невдачі в соціальному житті й були менш сприйнятливими до чужих поглядів. 

Дослідники також вивчили переваги тілесного контакту для немовлят. Це особлива взаємодія між матір’ю та дитиною, яка, зокрема, допомагає заспокоїти малюків, завдяки контакту вони менше плачуть і краще сплять. Було також доведено, що тілесний контакт сприяє розвитку мозку. А ось у дітей, які ростуть у дитячих будинках, вищий рівень кортизолу (гормону стресу), ніж у тих, хто живе з батьками. Учені вважають, що відсутність тілесних контактів у дитячих будинках є основним чинником негативних змін. 

Зрештою, регулярний масаж позитивно впливає на дітей та допомагає знизити їхню тривожність. Масаж також є чудовим способом налагодження зв’язку між батьками й дітьми — як фізичного, так і емоційного. З дитинства батьки можуть масажувати дитину, створюючи тим самим між ними міцний зв’язок. Дослідження показали, що діти й дорослі, яким роблять масаж, менше турбуються під час іспитів, у лікарнях та інших стресових ситуаціях. 

Як принести більше обіймів у життя вашої сім’ї? 

Обов’язково тримайте дитину на руках, торкайтеся і колихайте її в обіймах. Намагайтеся частіше мати з нею тілесний контакт (шкіра до шкіри). 

У міру того як дитина стає старшою, грайтеся з нею: танцюйте разом або прикидайтеся монстром, що обіймає/цілує. 

Установіть у телефоні нагадування, що обійми є частиною вашого повсякденного життя. Так, у фільмі «Тролі», який нещодавно вийшов на екрани, у тролів був годинник із будильником, який щогодини сигналізував про те, що настав час обіймів. Якщо це потрібно, установіть будильник. Або не забувайте обіймати своїх дітей у певний час, наприклад перед тим, як вони вирушать до школи, коли повернуться додому та перед сном. 

Ще одна цікава ідея — використовувати любов, якщо потрібно дисциплінувати дитину. Коли ви говорите синові чи дочці, що він/вона зробив/зробила не так, покладіть руку на його/її плече й обіймайте наприкінці розмови. Діти повинні розуміти: навіть якщо ви незадоволені їхньою поведінкою, ви все одно їх любите. Якщо ваша дитина вдарила сестру або брата, обійміть її і поясніть, що обійматися краще, ніж битися. 

Нарешті, будьте обережні, щоб не перегнути палицю і не «задушити» дітей своєю любов’ю. Дотримуйтесь їхнього індивідуального рівня комфорту й майте на увазі, що він змінюється на різних етапах розвитку.