10 ПОРАД ТИМ, ХТО ВИРІШИВ УСИНОВИТИ ДИТИНУ

Чому люди вирішують усиновити дитину? Причини у всіх різні: хтось не може мати своїх дітей, у когось надлишок любові – її можна подарувати дитині, яка її потребує. У будь-якому випадку на таке зважуються люди з добрим серцем. І навіть незважаючи на те, що сьогодні усиновлення є досить звичайною справою, цей процес оточений тьмою стереотипів. Тому спеціалісти програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова підготували 10 порад тим, хто збирається усиновити дитину. 

1. Усиновлення – процес незворотній. Дитину не можна взяти погратися, а потім повернути, якщо не сподобається. Якщо ви повертаєте малюка в інтернатний заклад, це ламає йому життя. Повернені діти згадують той день як нічне жахіття, коли начебто батьки відмовилися від них. Знову відмовилися! Ви повинні серйозно обміркувати свій крок (ймовірно, навіть протягом декількох років), а не піддаватися хвилинному пориву, обговорити рішення з усіма членами сім’ї (особливо якщо у вас вже є діти) і зважити подумки всі аргументи за і проти. 

2. Будьте готові до того, що підготовка та оформлення документів – досить довгий і складний процес. Однак служби завжди ладні допомогти майбутнім батькам і всіляко сприяють тому, щоб документи були зібрані й підписані якнайшвидше. 

3. Дехто з майбутніх батьків побоюється, що дитина з інтернатного закладу має тяжкі хвороби чи погану спадковість. Проте реальною проблемою є її емоційна адаптація. Як правило, брак уваги та турботи, з яким малюк стикається в закладі, може призвести до складнощів у спілкуванні з дорослими та однолітками і навіть спричинити затримку психічного розвитку. 

4. Слід проявляти увагу, турботу до малюка, але при цьому залишати певний особистий простір. Будьте готові до роботи з психологами, читати літературу. І пам’ятайте: для малюка важливо, щоб про нього піклувалися, щоб його любили, але не розбещували та виконували його забаганки. Не бійтеся бути суворим з малюком, який і так натерпівся. Суворість – це межа, яку потрібно відчувати будь-якій дитині. 

5. Будьте готові розділяти обов’язки щодо догляду за дитиною. По-перше, слід показати малюку, що він виховується у повній сім’ї зі здоровими відносинами між батьками. По-друге, він повинен довіряти обом та цінувати маму і тата однаково. 

6. Не намагайтеся усиновленням «склеїти» свій шлюб. Якщо у відносинах є складнощі, дитина не зможе все виправити та поліпшити. Багато пар наважуються на народження дитини, щоб зміцнити стосунки. Усиновлення – не той випадок. Пам’ятайте, що ви повинні створити для дитини комфортні умови, де панує здоровий сімейний клімат, де вона не стане свідком сварок. 

7. Перш ніж усиновити дитину, познайомтеся з нею, відвідайте психолога, щоб перевірити вашу сумісність. Не забувайте про тренінги для майбутніх батьків, на яких фахівці пояснять вам особливості поведінки (отже, і виховання) дітей з інтернатних закладів.  

8. Якщо ви усиновили дитину старшого віку, не чекайте від неї особливих успіхів і досягнень з першого дня: частенько навчання дається таким дітям складніше, ніж одноліткам зі звичайних сімей. Однак не варто забувати, що дітям подобається займатися творчістю: співати, малювати, вчитися грі на музичних інструментах. Це допоможе прищепити інтерес дитини до наполегливої праці та прагнення до нових знань. 

9. Не чекайте від дитини проявів любові та відданості прямо з того моменту, як привезли її додому. Доки ви для неї чужа людина, дайте час звикнути до вас, доведіть їй, що ви стали для неї справжніми батьками. Дитині необхідно адаптуватися, зазвичай це займає близько року. Крім того, діти-підлітки можуть почати перевіряти вас на міцність, щоб зрозуміти ваше справжнє ставлення до них. Отож будьте напоготові.  

10. Уважно обирайте педагогів, які працюватимуть з вашою дитиною (класних керівників, вчителів, шкільних психологів, репетиторів, викладачів в музичній школі, спортивних тренерів). Важливо, щоб педагог не «пресував» дитину, не поводив себе агресивно по відношенню до неї. Інакше це може призвести до того, що дитина замкнеться, почне соромитися або буде постійно залякана – подібний стан негативним чином позначиться як на успішності, так і на психічному стані школяра. Звичайно, з такими вчителями можуть стикнутися і біологічні діти, однак захистити від несумлінних педагогів усиновлених дітей особливо важливо, тому що їхній психічний стан і самооцінка вже були підірвані сімейною історією та перебуванням в інтернатному закладі. 

Не думайте, що попереду чекають лише труднощі. Усвідомте, справа, яку ви робите, не відразу стане вдячною справою. Зрозумійте, що труднощі на вашому шляху – погані оцінки, перехідний вік, складний характер, капризи – цілком природні. З ними стикаються всі батьки, і біологічні нітрохи не менше. Але ваші старання обов’язково будуть винагороджені, адже діти стануть рідними, даруватимуть вам свою любов і довіру, а їхні успіхи та посмішки подарують вам утіху й задоволення.