ЗАПИТАННЯ ПСИХОЛОГУ: Як впоратися з дитячими страхами?

Психологи Гуманітарного штабу Ріната Ахметова продовжують відповідати на онлайн-запитання мешканців Донбасу й переселенців, яким необхідна консультація. Найактуальніші з них публікуємо на нашому сайті.

Запитання: Я переселенка з Донецька. На самому початку воєнних дій 2014 року чоловік відправив мене з 5-річною дочкою до родичів. Нічого страшного дочка не бачила, тільки дорогою до Харкова нам трапилася колона військової техніки. На питання дитини, що це за машини, я відповіла: «Нічого страшного». Чоловік незабаром приїхав до нас. Дочка кілька разів запитувала, коли ми поїдемо додому. У відповідь я намагалася поміняти тему розмови. Через два роки наше життя трохи стабілізувалася. Ми з чоловіком працюємо, змогли зняти пристойне житло. Але в нас почалися проблеми з дитиною. Дівчинці почали постійно снитися кошмари. Вона панічно боїться темряви. Нещодавно я намагалася заспокоїти її, переконати в тому, що в кімнаті немає жодних привидів. А вона заявила, що не вірить мені зовсім, що я її знову обманюю, як у Донецьку. Більше нічого мені не пояснила. У її столі я знайшла вирізану з журналу фотографію Донецька. Фотографія була захована серед зошитів. Чому дитина мені не вірить, щось приховує? Звідки з’явилися страхи? Ми ніколи не кричимо на дочку. Вдома дуже спокійна атмосфера. Допоможіть розібратися, що нам робити?

Відповідь Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова:

Відповісти однозначно, чим викликані раптові страхи вашої дочки, складно, занадто мало інформації. Очевидним є одне. Ви, як і багато інших батьків, боячись завдати шкоди дитячій психіці, вибрали тактику уникнення розмов про воєнні дії, про причини переїзду й те, чи плануєте ви повернутися назад. Помилково вважати, що дитина п’яти років нічого не розуміє й не помічає. З огляду на вікові особливості дитини потрібно давати адекватну оцінку подіям, що відбуваються.

Якщо дорослі нічого не пояснюють, дитина домальовує реальність у своїх фантазіях. Помічаючи, що дорослі напружені та стривожені, не розуміючи з чим це пов’язано, дитина може потонути у власних страхах. Водночас вона не має можливості поділитися своїми переживаннями з важливими дорослим.

Ви пишете про те, що дочка намагалася ставити вам запитання, але ви уникали відповідати на них. У такому разі, ваша дочка могла дистанціюватися й закритися. А ще зробити висновки: «марно звертатися до дорослих по допомогу, пораду, роз’яснення», «дорослі можуть обдурити».

Можлива причина сьогоднішніх страхів – травма війни, яку пережила ваша дитина. Прояв симптомів можливий через місяці й навіть роки після перенесеного травмувальної події. Незважаючи на те, що дівчинка не стала свідком активних бойових дій, весь цей час вона не перебувала у вакуумі. Телевізор, розмови дорослих, інтернет. Вона могла весь цей час перебувати в страху і тривозі, не маючи можливості проявити почуття вдома, поруч із вами. Дитина зберігає фотографію рідного міста між зошитами, отже, сумує за домівкою. Але говорити про це з вами не вважає за можливе. Це тривожний сигнал.

Ви пишете, що ваше життя, нарешті, стабілізувалося. Отже, якийсь час до цього ви перебували в напрузі. У батьків закінчилася стадія мобілізації і в дитини могла проявитися симптоматика.

Що можуть зробити батьки:

• У спокійній, доброзичливій атмосфері спробуйте з’ясувати, з чим пов’язані страхи, чого саме ваша дочка боїться в темряві.
• Поговоріть про дім. Скажіть, що сумуєте. Так ви дозволите дитині поділитися з вами своїми переживаннями.
• Поставте в кімнаті нічник. Заведіть приємний ритуал перед сном. Це може бути спільне читання книги або розмова про минулий день.
• Страхи можна малювати, а потім позбуватися малюнка тим способом, який запропонує дитина (розірвати малюнок, спалити його).

Також я рекомендую вам звернутися до психолога. Фахівець допоможе з’ясувати причину страхів дівчинки і впоратися з ними. Пам’ятайте, чим раніше дівчинці буде надано кваліфіковану психологічну допомогу, тим нижчий ризики розвитку негативних наслідків у майбутньому.

***

Поставити онлайн-запитання психологу можна тут.