Як підготувати себе до усиновлення/опіки? Кроки саморозвитку. Вивчаємо власний простір

Зазвичай, коли в людини з'являється мрія про усиновлення, і взагалі, коли люди хочуть взяти дитину в свою родину,то впевнені, що однієї любові і бажання буде достатньо. Але це не зовсім так. Повинна бути готовність до різних ситуацій, не завжди веселих та приємних.

У минулих публікаціях ми говорили про сміливість та пошук власної мотивації.

Крок 1. Виховуємо стійкість до складнощів

Кроки 2. Шукаємо власну мотивацію

Цього разу фахівці програми “Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству - ні” на досвіді більше 20 сімей усиновителів, підготували блок щодо вивчення власного простору. І чому так важливо заздалегідь потурбуватися, де ви будете гуляти з дитиною, і як познайомити її з сусідами, рідним та друзями.

Де будемо гуляти з дитиною?

Подивіться на ваш двір та район “очима батьків”.

Важливо:

- чи є поруч парк, дитячий майданчик, де можна буде гуляти з дитиною - і це безпечно;

- чи є поруч школа/дитячий садочок, куди можна буде влаштувати дитину (бажано, неподалік від дому).

Усе це бажано, щоб було неподалік від дому. Не треба сподіватися, що ви усиновите дитину, і одразу віддасте її у дитсадочок, або до школи. Ні!

Адаптаційний період - час, за який дитина звикає, що ви поруч, і не залишать її більше ніколи - ні завтра, ні через тиждень, ні через рік… Саме через те, усиновлена дитина спочатку не залишає батьків ні на хвилину. Ви будете з нею поруч, навіть у ванній кімнаті й туалеті.

Скільки треба часу, щоб дитина звикла, і трошки дала вам вільно дихати - не відомо. Все залежить від травми, яку їй нанесли у минулому, особливостей віку та характеру. Тобто, в адаптаційний період, коли ви будете разом, треба розуміти, куди ви можете відвести дитину на прогулянку, і це буде безпечно.

Підготувати сусідів

Власний простір - це не тільки майданчики й парки. Це - люди, ваші сусіди, яких ви зустрічаєте щодня кілька разів.

Якщо у вас давні, відверті і щирі стосунки, то підготуйте їх заздалегідь до новини про те, що у вас буде син/доня. Продумайте, як і коли ви це можете сказати, особливо проговорити про такі моменти:

- вітання;

- як звертатися до дитини;

- про що не можна питати в дитини.

Саму розмову можна відкласти до самого моменту, коли ви вже будете забирати дитину з закладу.

Якщо ви не дуже спілкуєтеся з сусідами, то треба придумати власну стратегію спілкування. Бо рано чи пізно, розмов, привітань не оминути.

Підготувати рідних

Якщо рідні живуть з вами, то вони обов’язково повинні бути “за” те, що в квартирі/будинку з’явиться нова людина - чи то малеча, чи то підліток.

Рідні, що живуть з вами, повинні бути готові:

- ділити частину простору для загального користування (кухню, ванну, санвузол, коридор) з новою дитиною;

- приділяти увагу, спілкуватися, допомагати дитині (за потреби).

Ніхто не каже, що всі родичі завжди згодні. Сім’ї усиновителів, з якими програма “Сирітству - ні!” має спілкування, часто розповідають про те, що хтось з рідних спочатку був “проти”. Не впадайте у відчай, вода точить каміння. Не бійтеся цього.

Аби отримати компромісне рішення, треба додаткові ситуації/спілкування/розмова за смачною вечерею тощо. Бажано отримати їхнє “так” ще до того, як дитина прийде додому. Якщо рідні живуть не з вами, то ситуація трошки простішає.

Рідних, які живуть окремо від вас, треба підготувати до таких моментів:

- як вітатися з дитиною;

- як звертатися до дитини;

- про що не можна запитувати в дитини.