“Я і не сподівалася, що Полінка буде у захваті не тільки від цуценят, а ще й від… опери!” Історія мами-опікуна Тетяни Кобилінської

Тетяна Кобилінська і Володимир Скрипка іще у 2008 наважилися стати батьками-опікунами. Рідному синові - Тарасу на той момент було 17, а мама відчувала, що має достатньо любові для виховання хоча б ще однієї дитини. Саме тому Тетяна з чоловіком Володимиром наважилися на незвичайний крок - взяти дитину з інтернатного закладу, та ще з доволі складною хворобою - пороком серця. Початок історії Тетяни Кобилінської можна почитати на нашому порталі за посиланням: https://sirotstvy.net/ua/real-life-stories/stories-of-children-and-families/tetyana-kobylins%60ka-polinka-vidrazu-stala-nam-donechkoyu/

Задача мами - навчити дитину взаємодіяти з оточуючими

Зараз Полінка - вже 13-річний підліток, яка потребує піклування й терпіння. “Так, незважаючи на складну життєву історію, Полінка почуває себе добре, вчиться у звичайній школі, хоча це не так і просто, - розповідає мати Тетяна. - Підлітки завжди мають складнощі із соціумом, і Поліна - не виключення. Тому моя задача, як мами - навчити її взаємодіяти з оточенням, не зважаючи на те, чи добрі там люди, чи не дуже. Спочатку ми вчилися у логопедичній школі, але після 4 класу вирішили переїхати з Києва до села Новосілки, і одразу відчули переваги сільської школи. Тут менше діток, тому вчителі можуть приділяти більше уваги кожному. В цій школі більш комфортна, можна сказати – сімейна обстановка.

Треба постійно піднімати самооцінку

Але все одно, нам треба постійно підтримувати самооцінку. Для того в нас є різні засоби! Завдяки тому, що я сама художник (це моє хобі, за професією я бухгалтер і фінансовий менеджер), то навчила Полінку основам малювання. В неї дуже добре виходить, і вона має свій погляд на звичайні речі. Іноді, коли зовсім відносини у школі з подружками не складаються, Поліна малює для покращення настрою. Заняття творчістю суттєво підвищують якість життя і роблять людину щасливішою. 

Участь Поліни в освітньому серіалі “Рінат Ахметов - Дітям. Твоя суперсила” теж пішла доні на користь. Усі однокласники та вчителі питали її, дивувалися и просили скинути посилання! Вона була дуже задоволеною! Так, крок за кроком ми ведемо Поліночку, вчимо її прилаштовуватися до сучасного середовища. Адже таким дітям, як вона, це дається складніше, ніж діткам без депривації, пережитої у дитинстві.

Несподівана любов до опери

Вона любить читати про подорожі і тварин, міркує про різні речі та має свою думку. Полінка, як і вся наша сім’я, любить театр, кіно. До карантину ми часто відвідували різні цікаві виставки і майстер-класи. Дуже мене здивувало, коли виявилося, що Поліна любить слухати оперу! Уявіть, три години “Кармен” вона прослухала уважно і із задоволенням, а потім попросилася ще! Це для мене було справжньою несподіванкою - адже це доволі складна музика”.

Зачіска для справжнього друга

У дівчинки є подруги, але зараз її найкращій друг - маленький песик Арчібальд, якого вона просто обожнює. Полінка сама його доглядає і навіть вміє робити йому різні гарні зачіски!! Взагалі дівчинку дуже цікавить професія перукаря. Якось лікар порадив Тетяні Кобилінської, що для розвитку дитини було б корисне шиття. Мама не забарилася, і записалася разом з донею на курси. “Поліні дуже подобалося, ми встигли пошити собі сукні, як розпочався карантин… Але ми ще сподіваємося повернутися туди знов, коли з’явиться можливість” .

Улюблена і єдина така у світі!

Коли мене питають, чи не жалкую я про своє рішення, адже можна було б ці роки присвятити собі, мандрувати більше чи ще щось… Але я постійно ставлю перед собою складні задачі. У цьому я наче кризовий менеджер. Не можу довго перебувати у спокої, мені потрібно вирішувати надзавдання і рухатися вперед. І Полінка - одна з моїх улюблених над досягнень, якою я пишаюся і про яку зажди піклуватимуся. Навіть коли вона не дуже гарно себе поводить, чи починає виказувати підліткові витребеньки, я все одно ніжно-ніжно її кохаю. Адже вона - моя донечка! Улюблена і єдина така у світі!”