«Україна має можливість створити найбільший воєнний архів в історії людства»: нове інтерв’ю доктора Пйотра Цивінського, директора Музею Аушвіц-Біркенау, у Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Доктор Пйотр Цивінський — Директор Державного музею Аушвіц-Біркенау і президент Фундації Аушвіц-Біркенау (Польща). Цієї осені він відвідував Україну як спеціально запрошений гість та спікер «Форуму усної історії України», який відбувся у Києві за ініціативи Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Про збереження пам’яті, болісні точки історії, Аушвіц та меморіалізацію війн доктор Цивінський розповів виданню LB.

«Пам’ять та історія тісно пов’язані, проте вони різняться. Історичні знання — це інформація, факти. Натомість пам’ять зберігається на рівні самоідентифікації. Це те, що всередині нас. Найважливіше — це беззаперечне слідування історії. Навіть там, де вона нам не дуже подобається. Правда завжди складна і багатокомпонентна. І щоби пам’ять була терапевтичною, вона має торкатися також і болісних для суспільства точок», — зазначив пан Пйотр.

Історик радить звертати увагу і на речі, намагатися зберегти певні елементи, які б розповідали про трагедію, адже речі часто промовистіші та гучніші за слова. До того ж доктор Цивінський радить бути дуже обережним із мистецькими елементами, адже через них архітектори, художники, скульптори передають не факти, а власне бачення ситуації. Але найголовнішими історик вважає голоси.

«Усе це не спрацює, якщо уважно не прислухатися до голосів тих людей, які пережили трагедію. Саме ці люди знають про неї найбільше. Зазвичай людина, яка пережила трагедію, з самого початку хоче нею поділитися, а потім впадає у період тиші, після якого починає заново вчитися жити — уже з цією травмою. Варто враховувати ці етапи, збираючи дані від людей, які проживають трагедію», — підкреслює пан Пйотр.

Історик зазначає: найважливіший крок для українського суспільства наразі — це збирати якомога більше інформації про війну. Не аналізувати одразу, а шукати шляхи для збору і, головне — збереження інформації. Часу та інших ресурсів завжди не вистачає, а наявність багатьох даних з війни є надважливою з точки зору історії, що й дасть ширше поле для рефлексій, але вже більш виважених.

«Я можу назвати Україну чемпіоном світу щодо передачі у світ інформації про війну. Я переконаний, що ця війна в Україні наразі є найбільш задокументованою у Європі. Але задокументувати — це лише частина справи. Дуже важливо не втратити ці матеріали, зберегти їх. Зараз є можливість зробити найбільший воєнний архів за всю історію людства», — наголосив історик.

Ви знайдете повний текст інтерв’ю на порталі Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова за посиланням

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі "Голоси Мирних", музей Фонду Ріната Ахметова або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.