«Ми створюємо культуру пам’яті в Україні»: відбулося публічне інтерв’ю з Гаяне Авакян у межах проєкту Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

15 жовтня у Музеї історії міста Києва відбулося публічне інтерв’ю з Гаяне Авакян, співзасновницею Платформи пам’яті «Меморіал». Зустріч організована у межах циклу інтерв'ю, які проводить Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Тема бесіди — «Від цифри до імені: Чи зможемо ми назвати кожного полеглого і вбитого росією на ім'я?». Модерувала розмову Наталія Ємченко, директорка з комунікацій SCM, голова наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Під час інтерв’ю йшлося про витоки та філософію платформи «Меморіал», її відповідь на виклики вшанування пам’яті полеглих захисників, еволюцію форматів пам’ятання від 2014 до 2022 року та унікальний підхід «Назвати кожного на ім'я». Також обговорювалося створення Національного архіву-депозитарію, методологію збору та перевірки даних, а також використання цифрових свідчень у правових процесах.

«Війна, яка зараз триває, має певний геноцидальний характер. Тобто нас намагаються знищити — як фізичних осіб, як культуру, як українців загалом. Тому зараз надзвичайно важливо документувати й фіксувати те, чим займаються наші колеги, зокрема у сфері розслідування воєнних злочинів. Але водночас лише держава може зробити цю пам’ять тяглою у поколіннях — і без створення національного архіву цього точно не вдасться», — наголосила Гаяне Авакян.

Під час публічного інтерв’ю Гаяне Авакян підкреслила, що пам’ять про загиблих у війні — справа кожного українця, і саме від нашої громадянської відповідальності залежить, наскільки міцною буде культура пам’ятання в Україні.

«Наша місія полягає у тому, що ми створюємо нову культуру пам’яті в Україні. Тобто це не про цифри, не про повноту — це про культуру», — зазначила співзасновниця Платформи пам’яті «Меморіал».

Наталія Ємченко також зауважила, що культура пам’ятання в Україні не повинна обмежуватися лише датами чи пам’ятниками, а передусім має зберігати історії людей, які загинули в цій війні.

«Велика ідея “Меморіалу” — назвати кожного полеглого та загиблого на ім’я. Це важливо: полеглі — ті, хто загинув у бою, а загиблі — ті, хто загинув як цивільні. Тому називати на ім’я і полеглих, і цивільних — це принципова різниця порівняно з Радянським Союзом, де величезну роль відігравав невідомий солдат, і тим шляхом, куди ми рухаємося сьогодні», — підкреслила Наталія Ємченко.

Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова також докладає великих зусиль до збереження національної пам’яті. Музеєм зібрано вже понад 140 тисяч історій про війну. Збір історій триває. Це зібрання вже визнано найбільшою у світі колекцією  історій мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.

Публічні інтерв’ю відбуваються в рамках циклу подій, спрямованих на збереження пам’яті про війну. Наразі у просторі Музею «Голоси Мирних», розташованому у Музеї історії міста Києва, триває документаційний проєкт «Щоденники мирних: голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні».

Слідкуйте за анонсами заходів у соцмережах Фонду Ріната Ахметова та на сайті Музею https://civilvoicesmuseum.org/ .