Сімейна психологиня Людмила Ібрагімова: як тримати контакт з дитиною під час війни (частина 2)

Програма «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» продовжує спілкуватися з експертами соціальної сфери щодо психологічної підтримки сімей під час війни.

Сімейна психологиня Людмила Ібрагімова, спікерка тренінгу "Опіка під час війни", який Фонд Ріната Ахметова проводив 30 травня, вважає, що зараз, коли триває війна, відносини батьків та дітей – найкраща терапія.

У попередній публікації Людмила вже зазначила декілька важливих моментів – Тут

– Так, ми вже поговорили трохи про необхідність слідкувати за станом дитини та змінами її настрою, про важливість виведення емоцій назовні, аби вони не залишилися там і не мали впливу на подальше життя. Тепер поговоримо про… розмову, творчість та бажання допомагати іншим.

Як говорити з дітьми про війну?

Діти з найменшого віку мають право знати, що відбувається у їхній країні та сім’ї, але дорослі також мають захистити їх від небезпечного контенту, подбати, щоб це було під силу їм сприйняти. Спостерігайте, як дитина реагує. Можливо, ще не час говорити з нею про важкі теми або в певному обсязі чи формі.

Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас. Розмовляючи з дитиною про війну, враховуйте її вік. Подбайте, щоб ця інформація не завдала нової травми.

ГОВОРІТЬ З ДІТЬМИ ЗРОЗУМІЛОЮ МОВОЮ

Із малечею можна говорити через казки та історії, де, наприклад, герої борються проти зла, захищають свою землю («Котигорошко», «Чарівні історії про козаків» тощо).

Із підлітками можна аналізувати життєві події чи навіть новини, запитувати:

«Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?»,

«Мені важливо почути твою думку, що ти думаєш про це?».

Під час розмови стежте за реакціями дитини та будьте чутливими до рівня її тривоги. Діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому, говорячи з дитиною, намагайтеся тримати контроль над емоціями. Вселяйте дитині впевненість, що вона може знайти сили, щоб упоратися з труднощами в будь-якій ситуації.

«ФІЛЬТРУЙТЕ» РОЗМОВИ МІЖ ДОРОСЛИМИ В ПРИСУТНОСТІ ДІТЕЙ

Також подумайте, як і що ви говорите, розмовляючи з іншими дорослими, особливо у присутності дитини.

Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.

СТВОРЮЙТЕ УМОВИ ДЛЯ ТВОРЧОСТІ

Будь-яка творчість відображає внутрішній світ людини. Тому творчість – це завжди про себе. Навіть не пов’язана безпосередньо з самою дитиною подія може зачепити її власні почуття, які відобразяться у її творчості. Варіантів для творчості дуже багато. Це може бути малювання, ліплення, майстрування, вишивання, написання казок та історій.

Якщо дитина створила якийсь образ, можна обережно спитати:

«Про що це?», «На що схоже?», «Як це про тебе?».

Дізнаємося, які почуття стоять за цими образами, наприклад: дитина малює кораблик, який потрапив у шторм і йому страшно, або листочок, який відірвався від дерева і не знає, куди подітися. Зворотний зв'язок дорослого спрямований тоді на те, щоб дитина сама (або з допомогою) знайшла вихід з важкої ситуації. Можна спитати у неї:

«А що треба кораблику, щоб він знайшов свій берег?», «В якому випадку йому буде легко та зручно?».

Створюйте умови для творчості дитини. Творча енергія зцілює і дає вихід різним почуттям.

СТАНЬТЕ ЗАХИСНИКОМ ДИТИНИ

Довіра і безпека – це фундамент, на якому буде триматися життєва стійкість та психічне здоров'я дитини. Створюйте безпечне середовище для дитини, починаючи від безпечного місця життя до екологічних контактів. Особливо зараз підлітки можуть агресивно поводити себе один з одним, тому уважно спостерігайте за оточенням дитини.

Домовтеся зі своєю дитиною про відвертість, аби уникнути загрози втручання інших людей. Іноді це може бути навіть школа, яка вимагає від дитини те, що їй наразі не під силу. Тобто будьте на боці дитини. Захищайте її від того, що може бути руйнівним для неї.

ВЧИМО ДОПОМАГАТИ ІНШИМ

Дітям важливо знати, що люди допомагають один одному. Яскравим прикладом може послужити робота волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує.

Дошкільнята можуть допомагати вам або іншим дітям, намалювавши захисникам малюнок, склавши вірш тощо, – підтримайте їх у цьому.

Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи в гуманітарному штабі чи до іншої діяльності. Розкажіть їм, як це зробити, і пам'ятайте, що безпека вашого підлітка – понад усе. Відчуття того, що ми всі робимо щось для наближення перемоги, створює відчуття єдності та несе психологічний комфорт.

Головне для нас зараз – зберегти психіку і дітей, і батьків! Усе інше відбудуємо та надолужимо!