П’ять кроків дитини до доброти

Добро – це ключ до розуміння людей. Спеціалісти програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова вирішили розповісти читачам про те, як допомогти дитині зрозуміти, що таке доброта та як важливо бути добрим щодо оточуючих. 

Так створений світ, що наше життя складається з чорних та білих смужок, які періодично змінюють одна одну. В когось переважає біла смуга, отже, усе складається добре, а в когось навпаки, чорна. В одних все гаразд в родині, бізнесі, є здоров’я, в інших – самотність, злидні, відчуженість, наявність фізичних чи психологічних вад. Однією із категорій людей, яких зараховують до другого типу, є діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. 

Чомусь у суспільстві існує стереотип, що люди, які належать до другого типу, не можуть бути добрими. Дехто з читачів нашого порталу часто пише в коментарях під анкетами дітей: «Від цієї дитини добра не треба чекати, ще настраждаєтеся з ним», «А потім вона виросте і піде тим же хибним шляхом, як її батьки», або «Вони ніколи не знали, що таке добро, тому й не здатні його робити». Та чи можна зрозуміти, добра людина чи ні, не поспілкувавшись з нею? Що ж тоді таке доброта? І чи можливо навчити дитину творити благо? Спробуємо розібратися. 

Що таке доброта? 
Доброта – це чуйність, душевне ставлення до людей, прагнення робити добро. Вона пов’язана з іншими позитивними якостями: людяністю і шляхетністю, ввічливістю і вихованістю, турботою та співчуттям, доброзичливістю і уважністю, чуйністю і терпінням. 

Доброта – це не просто вміння ділитися і підтримувати. Вона вимагає мужності, адже іноді це необхідно робити всупереч своїм бажанням. 

Люди народжуються з різним ступенем доброти. Хтось виявляє її більше, хтось менше. Проте змалечку усі люди добрі. Не завжди за поганого ставлення до дитини вона стає злою та черствою. Принаймні це відбувається поступово, а отже, це можна контролювати. 

Діти, які мешкають в інтернатних закладах, так само, як і діти, які зростають у звичайних сім’ях, розуміють, що таке добро, адже їх підтримують вихователі, котрі є поруч. Проте цим дітям не вистачає саме батьківської любові, підтримки, тому вони почувають себе самотніми та пригніченими і як наслідок – замикаються в собі.  

Коли діти з інтернатних закладів потрапляють в сім’ю, упродовж певного часу триває адаптація, звикання до нових умов. Їм складно повірити, що вони потрібні, що їх любитимуть, що для них батьки готові зробити багато добрих справ. Дорослим важливо бути уважними та ставитися з розумінням до будь-яких поведінкових проявів дитини. 

Необхідно підтримати маленьку людинку та пояснити їй, чому варто робити добро власним прикладом. Батькам важливо розуміти, що неможливо змусити бути добрим чи зробити щеплення доброти, після якого дитина почне розуміти що до чого. Такі якості слід прищеплювати часом, прикладами, вчинками і допомогою. Варто пояснити малюку, що доброта – це енергія, яка наповнює все навколо позитивними емоціями і робить світ прекраснішим. 

Як це зробити? 

1. Щоб дитина була доброю, навчіть її довіряти. Спочатку батькам, близькому оточенню, а пізніше всім, хто потрапляє в коло комунікації. 

2. Будьте прикладом. Не обманюйте малюка, не давайте нездійсненних обіцянок, а постарайтеся втілювати дитячі мрії в життя. Діти, які живуть в любові, не виростають розлюченими та черствими, а самі несуть добро та благо оточуючим. 

3. Допомагайте дитині стати щасливою і доведіть власним прикладом, що щастя оточуючих залежить від кожного з нас.  

4. Пояснюючи дитині , що таке добро, наводьте позитивні та негативні приклади з літератури та життя, читайте філософські казки та обговорюйте їх. 

5. Заведіть домашнього улюбленця. Турбота та піклування про тварину допоможе дитині зрозуміти, що іноді без її допомоги не можна обійтися, і є ті, хто її потребує.  

Кожна дитина від природи добра, незалежно від того, як склалися життєві обставини. Та на дитячу свідомість ще можна вплинути. Моральні бесіди з дитиною дуже важливі. Вони не лише сприяють розвитку кругозору і вмінню міркувати, але й виховують вміння бачити і дарувати добро іншим, виховують у дітях толерантність, увагу та турботу. Головне пояснити малюку золоте правило: «Стався до людей так, як хочеш, щоб ставилися до тебе».