ua

Небезпека кібербулінгу: «Мама, я жертва мережі!»

25.06.2019

Нещодавно спеціалісти програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова розповіли читачам порталу, що таке булінг і його причини, та що робити батькам, аби вберегти дитину від цькувань. Сьогодні ми хочемо розповісти про один із видів булінгу, а саме про кібербулінг як більш небезпечну форму цькування. 

Що таке кібербулінг? 
Кібербулінг – це форма психологічного цькування, образи чи погрози, спрямовані на жертву за допомогою засобів електронної комунікації, зокрема повідомлень в соціальних мережах, миттєвих повідомленнях, електронних листах і СМС. З кожним роком стрімко збільшується кількість трагедій, до яких призводить кібербулінг. 

Чим кібербулінг відрізняється від булінгу? 
Якщо звичайний булінг передбачає використання вербальних і фізичних актів насильства, то для кібербулінгу не є необхідною особиста присутність. Усі дії відбуваються з використанням імейлів, повідомлень в месенджерах і соцмережах, а також за допомогою викладання у соціальні мережі фото- та відеоматеріалів, що містять згубну для репутації жертви інформацію. 

Жертви кібербулінгу зазвичай більш уразливі, ніж ті, хто піддається безпосереднім нападкам. Це можна пояснити самими особливостями цькування в інтернет-просторі, що відбувається постійно. На відміну від звичайного булінгу, коли цькування припиняється після навчання, в особисте життя можуть втручатися в будь-який час доби і з усіляких джерел. Звичайно, агресора можна заблокувати, додати до чорного списку, однак це не дає гарантії, що людина не стане використовувати інший акаунт або іншу мережу спілкування. Сховатися вдома не вийде так само, як і попросити захисту у старших – регламент спілкування онлайн не передбачає втручання інших осіб. 

Чому кібербулінг особливо небезпечний для дітей? 
Тенденції спілкування у соціальних мережах зростають щодня і переважно серед дитячої аудиторії. Дітлахи все більше часу проводять в мережі, віддаляючись від реального життя та людей, котрі їх оточують. 

До категорії особливого ризику належать підлітки, для яких украй важлива оцінка оточуючих і власна зовнішня презентація у світі. Це підвищує чутливість до будь-яких висловлювань, починаючи від характеристик особистості та розуму і закінчуючи коментарями аватарки. 

Діти і підлітки, не оцінюючи наслідків своїх дій, викладають великий обсяг особистої інформації в інтернет на своїх сторінках в соціальних мережах, яка може бути використана агресором з метою залякування свого об’єкта. Батьки ж, як правило, в рідкісних випадках мають уявлення про поняття кібербулінгу та методах захисту від нього, від інших інтернет-загроз, про комп’ютерні технології, що забезпечують онлайн-безпеку їхньої дитини.  

Як боротися з кібербулінгом? 
1. Першочерговим є навчання грамотної поведінки користування мережею. Батькам варто слідкувати за тим, що у своєму профілі вказують та публікують діти. Обов’язково потрібно провести з цього приводу бесіду, щоб знизити ризик виникнення кібербулінгу. 

2. За наявності факту погроз, переслідувань, шантажу та в інших випадках потрібно зберегти сторінку з даними повідомленнями або матеріалами. Найкраще зробити скріншот або роздрукувати, щоб залишилися докази, оскільки агресор може потім усі дані видалити.  

3. Оптимально ігнорувати поодинокі негативні акти, особливо від незнайомих. Агресор припинить цькування, побачивши, що жертва не реагує. 

4. У разі тривалих нападок можна заблокувати акаунт, з якого відбувається булінг. Таке переривання спілкування може допомогти уникнути продовження кібербулінгу, але марно, якщо використовується поширення відео або фотографій через інші сервіси обміну такими даними, наприклад, YouTube. У цих випадках можна звернутися до адміністрації сайту, провідних групи або чату, в залежності від платформи розміщення компрометуючої інформації. 

5. Якщо ситуація пов’язана з насильством в інтернеті щодо дитини, то необхідно дізнатися інформацію про кривдника, історію їхніх взаємин, з’ясувати, чи існує домовленість про зустріч в реальному житті і чи траплялися подібні зустрічі раніше, дізнатися, що відомо кривдникові про дитину (реальне ім’я, прізвище, адреса, телефон, номер школи тощо). Запропонуйте свою допомогу – обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора.  

6. Якщо кіберагресія має серйозний характер і є ризик для здоров’я дитини, то можуть бути підстави для залучення правоохоронних органів. 

Пам’ятайте, кібербулінгу можна протистояти. Головна зброя – це спілкування і зацікавленість у житті дитини.