«Не вкладається в голові — як таке можливо у 21 столітті?»: журналіст із Бучі поділився своєю історією з Музеєм «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Багатоповерхівку, у якій мешкав Віталій Литвин, окупанти обрали своєю базою. Там вони жили і розподіляли здобич: техніку, прикраси, речі. Понівечили близько сотні квартир. Як журналіст, Віталій опинився у числі перших, хто повернувся до звільненої Бучі і розповів про те, що там побачив.

24 лютого він прокинувся від дзвінка. Почув голос брата: «Прокидайся. Почалося». Це «почалося» Віталій відчув на собі вже за кілька годин: бачив та знімав, як літали вертольоти, як обстрілювали аеродром і будівлі мирних мешканців. 

«Мені здавалося, що з першою атакою, яку наші відбили, це закінчиться — принаймні тут. Аж ні. Надвечір знову розпочалася атака. Дуже сильно гепало, наш будинок буквально хитався», — розповідає журналіст.

З дому пішов у чому був. Взяв змінну білизну та... хліб. Щоби не зіпсувався. Повернутися вдалося за два місяці. Як журналіст, Віталій документував те, що побачив у багатостраждальній Бучі. Його знімальна група знайшла тіла людей, які були мертвими вже кілька тижнів. У всіх схожі постріли — у потилицю. 

«Те, що розповідали мені місцеві, просто не вкладалося в голові — як таке можливе у 21 столітті?», — згадує Віталій. 

Він відвідав табір «Променистий», де влітку зазвичай було багато людей. Це чудове місце, зі свіжим повітрям, яскравою зеленню росіяни перетворили на катівню, де після звільнення Київщини знайшли закатованих людей. У таборі, зізнається Віталій, він дав волю емоціям — все це було надто жахливо.

У його будинку вороги зробили штаб. Там вони жили, харчувалися з того, що знайдуть у квартирах, виносили усе цінне. Зламали всі двері — а де не могли, вирвали із коробкою. І грабували, а потім сортували награбоване.

«У квартирі всі речі були перемішані з землею, з залишками їжі, побиті. Я був у шоці. Спершу захотілося втекти. Було незрозуміло — як? Нащо?», — розповідає журналіст. Дивіться та слухайте його історію за посиланням bit.ly/3Q8J0Fd

Свою історію Віталій довірив Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова — це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 25 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:
— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом @civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею та натисніть «Розповісти історію» праворуч зверху;
— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.