Музей Фонду Ріната Ахметова «Голоси Мирних»: Петро Лавренюк під обстрілами втратив рідних
![](https://akhmetovfoundation.org/rails/active_storage/disk/eyJfcmFpbHMiOnsibWVzc2FnZSI6IkJBaDdDRG9JYTJWNVNTSnJkbUZ5YVdGdWRITXZhemxzWXpGemJteHJjV3hwT1RSeWEzSnZibXc0WTNkM2JuUXliUzlpT1RBd05XUmxaR00zTmpnd05ESXlOemN4WkRFd01tWTNOMlV4WVRFd1pXTTBaRGt5TmpSbFpHVmxNak0wWWprNE9HVmxNak0yWWpJME5HVmtOR1F3QmpvR1JWUTZFR1JwYzNCdmMybDBhVzl1U1NJQmZHbHViR2x1WlRzZ1ptbHNaVzVoYldVOUluZGxZaUJ1WVNCbmJHRjJiblY1ZFM1cWNHY2lPeUJtYVd4bGJtRnRaU285VlZSR0xUZ25KM2RsWWlVeU1DVkVNQ1ZDUkNWRU1DVkNNQ1V5TUNWRU1DVkNNeVZFTUNWQ1FpVkVNQ1ZDTUNWRU1DVkNNaVZFTUNWQ1JDVkVNU1U0TXlWRU1TVTRSUzVxY0djR093WlVPaEZqYjI1MFpXNTBYM1I1Y0dWSklnOXBiV0ZuWlM5cWNHVm5CanNHVkE9PSIsImV4cCI6IjIwMzUtMDItMDVUMTQ6NTc6MTguMjQwWiIsInB1ciI6ImJsb2Jfa2V5In19--5dd17c4e63903f15424cd8c3dadb8d20111db3cc/web%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%8E.jpg?content_type=image%2Fjpeg&disposition=inline%3B+filename%3D%22web+na+glavnuyu.jpg%22%3B+filename%2A%3DUTF-8%27%27web%2520%25D0%25BD%25D0%25B0%2520%25D0%25B3%25D0%25BB%25D0%25B0%25D0%25B2%25D0%25BD%25D1%2583%25D1%258E.jpg)
У Музеї Фонду Ріната Ахметова «Голоси Мирних» зберігається історія, яку розповів Петро Арсентійович Лавренюк із села Гранітного під Волновахою. Його внука загинула через поранення від обстрілу, а син пропав безвісти.
Петро Лавренюк згадує січень 2015 року. Тоді він виїхав не на довго зі свого села до Волновахи, щоб зареєструвати новонародженого внука. А коли повернувся додому, дізнався, що поранена його старша онука Даринка. Дівчинці було 2,5 роки.
‒ Тоді у Волновасі автобус розстріляли. Я в машину сідав – уся земля тремтіла. Дорога була погана. Доїхали до Андріївки – сусідка дзвонить, кума наша. Даша була у неї. І ми тільки на вулицю заїжджаємо – пролунав гуркіт. Під'їхали, сусід іде нам назустріч і несе закривавлену внуку.
Дівчинку забрала швидка, але по дорозі в лікарню вона померла від завданих травм.
‒ Швидка забрала куму Валю і внуку. Але Дашу не довезли, померла. В око вручило, в легені. Поховали. Була казкою, щебетухою такою була... – розповідає Петро Лавренюк.
Син Петра Арсентійовича пас овець у сусідньому селі Новоселівка і пропав безвісті. Люди передали, що стадо розбіглося, а чабана не стало. Батько вже не вірить, що побачить свою дитину живою, лише сподівається знайти останки та поховати. Після важких подій Фонд не залишає Петра Лавренюка наодинці з бідою.
‒ Щиро дякую за допомогу від Фонду Ріната Ахметова, яку я отримую як інвалід.
Музей «Голоси Мирних» – це проєкт світового масштабу, метою якого є розповісти людям із різних країн про події на Донбасі, а також про те, що пережили мирні жителі під час збройного конфлікту. Оскільки немає можливості, щоб музей був відкритий у Донецьку, він створений у форматі онлайн.
Музей Фонду Ріната Ахметова «Голоси Мирних» до 2025 року планує зібрати 100 000 свідоцтв людей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту на Донбасі.
‒ У 2014 році був створений Гуманітарний Штаб, який надав безпрецедентну за своїми масштабами допомогу і, по суті, врятував мільйони життів. За кожним із них – своя історія. Ми хочемо створити головний у світі архів історій Мирних, – говорить Наталія Ємченко, член Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.
Ваша історія теж має значення! Розкажіть її світу. Перейдіть за посиланням https://civilvoicesmuseum.org/uk/my-story і заповніть невелику анкету, щоб зробити свій внесок у збереження пам'яті.