Кабінет Міністрів України затвердив постанову про наставництво
10.07.2017
Кабінет Міністрів України затвердив постанову від 4 липня 2017 р. № 465 «Деякі питання здійснення наставництва над дитиною».
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» Кабінет Міністрів України постановив затвердити Положення про наставництво та типовий договір.
Положення про наставництво визначає механізм організації здійснення та ведення наставництва над дитиною, яка проживає в закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, а також визначає мету та завдання наставництва.
Згідно з цим Положенням, наставником може бути повнолітня дієздатна особа, яка пройшла курс підготовки з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя, отримала висновок про те, що вона може провадити діяльність з організації наставництва, та уклала договір про наставництво. Наставниками не можуть бути особи, зазначені у статті 212 Сімейного кодексу України.
Організація наставництва здійснюється центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини.
Крім того, Положенням визначено перелік документів, які має зібрати та подати до центру за місцем проживання потенційний кандидат у наставники, а також процедуру отримання статусу кандидата в наставники.
Організація знайомства та встановлення контакту наставника з дитиною покладається на керівника закладу, у якому проживає дитина, чи уповноважену ним особу та центр за місцезнаходженням закладу.
Після встановлення контакту з дитиною центр за місцезнаходженням закладу не пізніше ніж три робочих дні підписує з наставником та адміністрацією закладу, у якому проживає дитина, договір про наставництво. Для укладення договору необхідна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, а також письмова згода її батьків, інших законних представників.
Положення визначає також дії наставника, який виявив бажання запросити дитину до своєї сім’ї, служби у справах дітей, а також центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання наставника.
Функції контролю за дотриманням прав та інтересів дитини, над якою встановлено наставництво, виконують центр, адміністрація закладу, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини шляхом спілкування з нею, спостереження за її поведінкою, емоційним станом тощо.
Детальніше з текстом Положення про наставництво та типового договору можна ознайомитися за посиланням.
У 2016 – 2017 роках Фонд Ріната Ахметова в рамках програми «Сирітству – ні!» реалізовував проект «Наставництво», який охопив понад 77 дітей з інтернатних закладів Святогірська та Маріуполя. Діти брали участь у групових заходах за напрямками соціалізація, профорієнтація та допомога в навчанні. Фонд Ріната Ахметова підготував 107 потенційних наставників. Усього за час проекту було створено 43 пари «наставник-дитина».
Результати анкетування, у якому взяли участь діти, їх наставники та психологи проекту, свідчать про те, що цілі проекту – соціалізація, адаптація дітей із інтернатних закладів до самостійного дорослого життя та їх профорієнтація – успішно досягнені.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» Кабінет Міністрів України постановив затвердити Положення про наставництво та типовий договір.
Положення про наставництво визначає механізм організації здійснення та ведення наставництва над дитиною, яка проживає в закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, а також визначає мету та завдання наставництва.
Згідно з цим Положенням, наставником може бути повнолітня дієздатна особа, яка пройшла курс підготовки з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя, отримала висновок про те, що вона може провадити діяльність з організації наставництва, та уклала договір про наставництво. Наставниками не можуть бути особи, зазначені у статті 212 Сімейного кодексу України.
Організація наставництва здійснюється центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини.
Крім того, Положенням визначено перелік документів, які має зібрати та подати до центру за місцем проживання потенційний кандидат у наставники, а також процедуру отримання статусу кандидата в наставники.
Організація знайомства та встановлення контакту наставника з дитиною покладається на керівника закладу, у якому проживає дитина, чи уповноважену ним особу та центр за місцезнаходженням закладу.
Після встановлення контакту з дитиною центр за місцезнаходженням закладу не пізніше ніж три робочих дні підписує з наставником та адміністрацією закладу, у якому проживає дитина, договір про наставництво. Для укладення договору необхідна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, а також письмова згода її батьків, інших законних представників.
Положення визначає також дії наставника, який виявив бажання запросити дитину до своєї сім’ї, служби у справах дітей, а також центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання наставника.
Функції контролю за дотриманням прав та інтересів дитини, над якою встановлено наставництво, виконують центр, адміністрація закладу, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини шляхом спілкування з нею, спостереження за її поведінкою, емоційним станом тощо.
Детальніше з текстом Положення про наставництво та типового договору можна ознайомитися за посиланням.
У 2016 – 2017 роках Фонд Ріната Ахметова в рамках програми «Сирітству – ні!» реалізовував проект «Наставництво», який охопив понад 77 дітей з інтернатних закладів Святогірська та Маріуполя. Діти брали участь у групових заходах за напрямками соціалізація, профорієнтація та допомога в навчанні. Фонд Ріната Ахметова підготував 107 потенційних наставників. Усього за час проекту було створено 43 пари «наставник-дитина».
Результати анкетування, у якому взяли участь діти, їх наставники та психологи проекту, свідчать про те, що цілі проекту – соціалізація, адаптація дітей із інтернатних закладів до самостійного дорослого життя та їх профорієнтація – успішно досягнені.
