Дитячі мрії здійснювати легко. Блог Аліни Клімчик, спеціаліста програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова
Про що ми мріяли у дитинстві? Хтось про новий велосипед, про набір смаколиків, про похід з татом в кіно. Скільки дітей – стільки мрій, кожна мріє про те, чого їй не вистачає саме у конкретний момент. А є діти, які не знають, про що їм мріяти, тому часто бажане їм нав’язують дорослі.
Мене завжди цікавило: про що насправді мріють діти, які не мають батьків? Певне, щоб з’явився чарівник і подарував те, про що дитина просить, чого так несказанно чекає.
Щоразу у відрядженні ми запитуємо дітлахів, які живуть у будинках дитини і школах-інтернатах: чого б вони хотіли понад усе. Дехто чесно говорить про рибальське знаряддя чи про виїзд з країни, а хтось – щоб мама передумала і забрала додому або якнайшвидше одужала і приїхала хоч на хвильку обійняти. Звісно, остання з переліку мрія не може не зворушити до сліз. Але це дитяче бажання має право на життя!
Ми всі за великим рахунком небайдужі до дітей без батьків, бо знаємо, що мама і тато – це люди, які не лише дарують життя, а вводять у всі його сфери функціонування, радять, сварять, роблять нас людиною, інакше кажучи, виховують. І діти, які залишилися без любові та безпеки дорослих, скоріше за все просто не зможуть вижити у цьому світі – оттоді нас починає гризти совість. Кожен хоча б раз думав про те, щоб зібрати речі зі своєї шафи і передати до дитячої установи або ж накупувати гостинців і завезти у будинок дитини, котрий поруч. Проте найліпше, що кожен з нас може зробити для цих дітей – приділити власний час. І для цього необов’язково їхати до притулку. Просто не бути байдужим у конкретному місці в конкретну хвилину. Бачите, як дитина жебракує? Викличте соцслужбу, скоріше за все ви врятуєте їй від насилля та неминучої смерті. Ви працюєте в освітньому закладі і ваш учень дитина-сирота? Підтримуйте добрим словом, радьте, направляйте, допоможіть відстояти свої права. Можливо, з цього першого незначного кроку ви зрозумієте, що можете зробити більше. Багато прийомних батьків з того починали – зі звичайного життєвого випадку, що допоміг відчути: серце може дати більше іншій людині. У цьому і полягає найвища місія людини – бути Людиною.
Вчора в Україні відзначали День родини – це свято, коли кожен може відчути, що він потрібний, бажаний і завжди буде почутий та захищений. За 10 років роботи програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова понад 9400 дітей це відчули. Наша мета – щоб ця цифра постійно зростала, а дитячий сміх і радість лише примножувалися. Ми щодня розповідаємо нашим читачам про мрії кожної дитини, з якою поспілкувалися, щоб її знайшли чарівники і здійснили найголовнішу мрію – покинути стіни загального будинку для дітей і відчути тепло обіймів матері та безпеку і впевненість в дужих руках тата. Але нічого б цього не було без вас, шановні читачі, адже кожне ваше поширення – це сходинка до втілення дитячих щирих сподівань. За це ми дякуємо вам!
Зробімо більше дітей в Україні щасливими, щоб якомога більше хлопчиків і дівчаток відсвяткували наступний День сім’ї з люблячими батьками і мріяли про прості та буденні речі – велосипед і смаколики!