Дитяча тактика уникнення обов’язків: як реагувати правильно?
Іноді діти поводяться так, щоб уникнути обов’язків чи неприємних завдань. Вони можуть навмисно виконувати їх неправильно або демонструвати байдужість. Така поведінка часто є способом протесту чи перевірки меж. Як батькам ефективно реагувати на це, розповіла тренерка Київського міського центру соціальних служб Анна Бурик.
Як зазначає фахівчиня, перш ніж діяти, важливо визначити, чому дитина так поводиться.
«Така поведінка може свідчити про те, що між батьками і дитиною порушена комунікація: дитина або боїться (бо батьки відразу сварять), або не вміє висловити своє небажання щось виконувати іншим шляхом, окрім як поведінкою. Обговоріть із дитиною в спокійній атмосфері, як вона може висловити свою думку», — радить Анна Бурик.
Причиною такої поведінки також можуть бути:
- брак мотивації або інтересу;
- відчуття примусу без розуміння користі завдання;
- невпевненість у власних силах.
Якщо дитина навмисно не виконує завдання, гнівна реакція лише погіршить ситуацію. Тож батькам варто замість критики підтримати дитину.
«Інколи батьки весь час критикують дитину за те, що вона робить усе недостатньо добре. Це призводить до того, що в дитини зникає бажання виконувати прохання батьків («старайся, не старайся – усе одно не так»). Намагайтеся не критикувати дитину, а, навпаки, помічайте її успіхи, хваліть і заохочуйте за хорошу поведінку», — радить Анна Бурик.
Замість докорів краще сказати: «Я бачу, що тобі складно. Давай розберемося разом», «Ти не хочеш цього робити? Давай знайдемо спосіб, як це зробити простіше».
Також важливо не карати, а пояснювати реальні наслідки. Наприклад: «Якщо не прибрати свої речі,буде складно знайти потрібні предмети», «Якщо не виконати завдання, постраждає результат у навчанні або інших сферах».
Дайте дитині можливість самостійного вибору. Коли дитина відчуває, що її змушують, вона чинить опір. Запитайте: «Яке завдання ти хочеш зробити першим? Який спосіб тобі здається найзручнішим?»
Також підкреслюйте важливість внеску дитини. Кожен хоче відчувати, що його дії мають значення. Підліткам важливо чути: «Ти допомагаєш не лише собі, а й іншим», «Це частина твого внеску в родину».
«Якщо дитина і далі усвідомлено робить наперекір, застосовуємо логічні наслідки поведінки, наприклад: або робиш швидко і з першого разу, або доведеться переробляти і витратити ще більше часу та зусиль», — наголошує Анна Бурик.
Замість боротьби з небажаними діями краще знайти причини такої поведінки та зробити завдання цікавим, зрозумілим і логічним для дитини. Зміна підходу може допомогти зробити співпрацю більш ефективною.
Також читайте про те, чому прохання батьків залишаються без уваги за посиланням.
