ua

Дві сестри. Віолетта й Надія шукають сім’ю

07.06.2016

Чого найсильніше потребують діти? Безпеки, захисту й любові. А отже – нормальних, добрих і дбайливих батьків. Чи розуміють це дорослі? Далеко не завжди.

Проблема сирітства, сімейного насильства була гострою для України й до війни, а зараз вона ще більше ускладнилася. Зараз в інтернатах і дитячих будинках України тільки 10% дітей-сиріт. У решти є батьки. Складні життєві обставини часто стають причиною того, що батьки не можуть утримувати своїх рідних дітей, і вони потрапляють в інтернати. А буває й так, що інтернат може стати справжнім порятунком, своєрідною тихою гаванню, у якій діти можуть сховатися від того життя, яке їм влаштували біологічні батьки. І ці діти чекають від дорослих, що їм подарують справжню сім’ю. Живуть кожен день у надії на звичайне диво.

Так, у лютому 2016 року, у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей міста Торецькому (колишнє місто Дзержинськ) опиилися й сестри Назаренко, 15-річна Віолета, і 4-річна Надія. У родині дівчаток розігралася трагедія.

Біологічна мама своїм трьом рідним дочкам приділяла мало уваги. Через відсутність роботи і брак грошей у сім’ї постійно спалахували сварки. Втіху дорослі знаходили в алкоголі. Скандали не раз закінчувалися бійками. Найбільше перепадало найбільш беззахисній, 2-річній Вероніці. Вона часто потрапляла під гарячу руку матері, коли Віолетти з Надею не було вдома. Не будемо описувати все в деталях, вони жахливі. Нормальна людина не здатна на таке щодо дітей, тим більше до рідних.

Фінал історії трагічний – 2-річна дитина загинула від побоїв, сестри Віолетта й Надія опинилися в Центрі соціально-психологічної реабілітації, а їхня мати засуджена й позбавлена батьківських прав.

Дівчатка, потрапивши в Центр, тримаються разом, і вихователі не можуть зрозуміти, як два такі сонечка могли вирости в цих складних умовах.

«Віола й Надя потрапили в наш центр 4 місяці тому, коли сталася трагедія. Дівчатка дуже прив’язані одна до одної. Видно, що Віола багато займалася з Надюшею, вона вже давно молодшій сестрі замість матері. Надія в усьому рівняється на неї, дуже любить, коли Віолетта читає їй казки, малює пташок», – розповідає Валерія Корнієнко, директор Центру соціально-психологічної реабілітації дітей міста Торецька.

За її словами, обидві дівчинки товариські і дружелюбні. Надя ще зовсім маленька, але їй усе навколо цікаво, вона легко йде на контакт. Старша сестра працьовита, розважлива, самостійна.

«Дівчаткам зараз, насамперед, потрібен будинок і сім’я – нормальні мама й тато. Головне, щоб люди були хороші, взяли дівчаток, як своїх дітей. Щоб розуміли і старшу Віолетту, і молодшу Надю, могли приділити увагу, – каже Валерія Віталіївна. – Віолетта буде доброю помічницею в родині, вона із задоволенням займалася домашнім господарством, доглядала за молодшою сестрою».

Родина! Батьки! Кохання! Це єдина мрія Наді і Віоли. І розлучати їх ніяк не можна, щоб не порвати ту єдину нитку, яка пов’язує сестер, і допомагає їм вижити в цьому світі!

«Я хотіла б знайти дружню родину, яка б добре прийняла нас із сестрою. Бажано в Києві. Буду рада братам і сестрам», – каже Віола.

Вона живе спростування прислів’я, що яблуко від яблуні недалеко падає. Природа ніби компенсує свої промахи, щедро обдаровуючи таких діток чудовими якостями й гострим розумом.

Віола добре вчиться. Цьогоріч закінчила 9 клас тільки на «добре». Вона з дитинства чудово малює й хоче стати дизайнером, тому так прагне потрапити до столичного ВНЗ. «У мене є мета в житті – стати модельєром, і в Києві є можливість цього вчитися. Після закінчення школи я хотіла б вступити до Київського національного університету культури й мистецтва», – ділиться дівчинка своєю мрією.

У Віолетти звичайнісінькі для підлітка бажання й захоплення. Вона любить літо і фрукти. Добре плаває й хотіла б хоч раз побувати на морі. У Центрі вона із задоволенням займається спортивними танцями. Їхній новий танцювальний колектив «Nice» нещодавно навіть посів призове місце на обласному змаганні. А сьогодні, 7 червня, у Віолетти день народження – їй виповнилося 16 років. Пора отримувати свій перший документ для дорослого життя…

Із сестрами відразу після того, як їх привезли до Центру, працювала Ольга Мала, психолог Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.

На думку психолога, діти абсолютно нормальні, і єдине, чого вони зараз потребують, то це природних людських почуттів – любові й розуміння.

«Віолетта дуже тепла й ніжна дівчинка. Вона любить малювати пейзажі, квіткові композиції, вітальні листівки для друзів, робить замальовки жіночого одягу. На її малюнках-начерках сукні різних фасонів. Їх багато, таких малюнків. Коли я приїжджала до неї, то ми роздивлялися ці малюнки, сортували, зробили портфоліо. Крім того, вона може кроїти й шити собі речі, тому в неї й народилася ідея стати дизайнером-модельєром», – розповідає Ольга Мала.

Дивно, але Віола ніколи не вчилася в художній школі. І втім, у неї явно є талант художника, вона відчуває і чудово добирає кольорову гаму, інтуїтивно правильно промальовує перспективу. І цей її талант треба тільки розвивати.

«З малюнків можна сказати, що Віолетта дуже впевнена в тому, що навколишній зовнішній світ – це світ добра, і вона хоче, щоб цей світ прийняв її. Але вона поки не дуже знає, як реагувати на прояви нормальних людських почуттів щодо неї самої. Не звикла ще. Віолеті дуже потрібна підтримка, стабільна сім’я. Такі дорослі, на яких вона могла б спертися. Зараз ця опора відсутня, дівчинка розраховує тільки на себе і спирається на свій життєвий досвід, який дався їй занадто дорогою ціною. Коли вона бачить, що ситуація чимось небезпечна або чимось загрожує, то може подбати і про себе, і про молодшу сестричку. Вона навчилася гнучко реагувати на ситуацію – це її досягнення, яким вона може пишатися», – каже Ольга Мала.

Фахівець зазначає, що чотирирічна Надія також успішно адаптується до нормального життя.

«Коли я проводила з Надею перший сеанс, то вона практично не йшла на контакт, на всі запитання відповідала коротко й лаконічно. Але минув час, і я помітила, що позитивна динаміка є. Дівчинці потрібно приділяти увагу, щоб розвивати її природні навички – розмовляти з нею, малювати. Я звернула увагу, що Наді все навколо цікаво. Їй цікаво пізнавати світ. Зараз Надя спокійна завдяки Віолети, яка завжди поруч і піклується про неї. У цьому їй дуже пощастило з такою сестрою. Вона її опора. Тому дуже важливо, щоб вони залишалися разом. Але хотілося б, щоб опорою для дівчаток усе-таки були дорослі. Адже Віолетта бере на себе більш відповідальність, ніж належить за її віком», – вважає психолог.

Якщо вас зацікавила інформація про Віолетту й Надію Назаренко, і ви готові стати для них сім’єю, необхідно звернутися у службу у справах дітей міста Торецька за телефоном: 099 913 70 85 (Микита Олександрович). Познайомитися з порядком усиновлення можна на порталі «Сирітству - ні!».