Чи мають переселенці переваги у збереженні робочого місця?
Відповідно до законодавства України, переселенці не мають переваг у збереженні робочого місця і їх можуть скоротити на загальних підставах. Про це пише Переселенець UA.
Згідно зі ст. 42 КЗпП, під час скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на збереження робочого місця надається працівникам із вищою кваліфікацією і продуктивністю праці.
За рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевагу у збереженні робочого місця надають:
1) сімейним – за наявності двох і більше утриманців;
2) особам, у сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком;
3) працівникам із тривалим безперервним стажем роботи на цьому підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту»;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам із числа депортованих з України упродовж п’яти років із часу повернення на постійне місце проживання в Україну;
9) працівникам із числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом із мобілізації, на період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років із дня звільнення їх зі служби.
Перевагу у збереженні робочого місця можуть надавати також іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України. Профільним законом ВПО – http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1706–18 такі переваги не передбачено.
Також за ст.184 звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина шоста статті 179), одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їхнього звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору.
