“Чекають діти-кораблі матусь-морів та океанів...” Користувачі порталу надіслали віршоване привітання всім усиновителям
![](https://akhmetovfoundation.org/rails/active_storage/disk/eyJfcmFpbHMiOnsibWVzc2FnZSI6IkJBaDdDRG9JYTJWNVNTSnJkbUZ5YVdGdWRITXZOalI0Y21KcGRtbHZlbVJyWlhSaFlYWm9kRGt3ZUhReWFYTXpkUzlsTWprek5qaG1OMkU0WVRKalltWTJOV1UxTXpWaE5URXpaR0UyTVRkbE9EWTFNbUU0WlRRMFpEaGxNVE5tTmpVNE5USXlZemxtTmpWa01UZGpZak0zQmpvR1JWUTZFR1JwYzNCdmMybDBhVzl1U1NJQmdHbHViR2x1WlRzZ1ptbHNaVzVoYldVOUlteDVkV1I1SUd0dmNtRmliSGt1YW5Cbklqc2dabWxzWlc1aGJXVXFQVlZVUmkwNEp5Y2xSREFsUWtJbFJERWxPRVVsUkRBbFFqUWxSREFsUWpnbE1qQWxSREFsUWtFbFJEQWxRa1VsUkRFbE9EQWxSREFsUWpBbFJEQWxRakVsUkRBbFFrSWxSREFsUWpndWFuQm5CanNHVkRvUlkyOXVkR1Z1ZEY5MGVYQmxTU0lQYVcxaFoyVXZhbkJsWndZN0JsUT0iLCJleHAiOiIyMDI0LTA3LTI2VDIzOjU3OjIwLjkzOVoiLCJwdXIiOiJibG9iX2tleSJ9fQ==--cb07d1201a7ac5d85913817bfd0e8bdf6413c229/%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8.jpg?content_type=image%2Fjpeg&disposition=inline%3B+filename%3D%22lyudy+korably.jpg%22%3B+filename%2A%3DUTF-8%27%27%25D0%25BB%25D1%258E%25D0%25B4%25D0%25B8%2520%25D0%25BA%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B1%25D0%25BB%25D0%25B8.jpg)
Програма “Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!” отримала численні поздоровлення від користувачів порталу Sirotstvy.net зі святом Дня усиновителя. Деякі з них варті оприлюднення.
Так, Римма Овчаренко з Луганської області надіслала нам листа та чудовий вірш-привітання: “Хочу привітати всіх прийомних матусь! Опублікуйте цей вірш, будь ласка, на вашій сторінці "Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!". Дякую за вашу працю!”
Люди – воістину із води,
Ходять землею люди-калюжі,
Люди-лимани, люди-струмки,
люди-колодязі, люди-річкú.
У всиновителів у серці ‒ океан
У сяйві вилискує до безмежжя,
Мізерно мало громадян
З таким от чистим узбережжям...
Чекають діти-кораблі
Матусь-морів чи океанів.
Їх вкинули в життя – пливіть,
А як плисти не показали!
Ви берете до акваторії Своїх!
Чужих бо не буває!
Та пишете їм нові історії,
На хвилях ніжно колисаючи.
У товщах вод ще стільки див!
Навіть зірки підводні маєте.
Ті кораблі вас розбудили,
ви їм вітрила піднімаєте!
А люди-калюжі нехай пліткують:
Рідне ‒ нерідне, любов – нелюбов...
Мілкі ніяк не зметикують,
Що в любові мало важить кров.