Близько 70% дітей в інтернатних закладах мають ФАСП. Факти досліджень від експерта Ольги Большової
Програма “Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству - ні!” продовжує серію публікацій про нові діагнози дітей, які знаходяться в інтернатих закладах.
Попередні публікації викликали цілий ряд запитань, на які ми і будемо відповідати далі.
Чому діти з інтернатів частіше за інших мають ФАС чи ФАСП?Чи можна усиновити дитину з ФАС чи ФАСП?
Користувачка Вікторія Миколайчук з Полтави запитала:
"Ви пишете часто про ФАС. Але чи є офіційні дані чи якісь дослідження в Україні та за кордоном?"
На це запитання програма “Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству - ні!” попросила відповісти відому експертку з проблем ФАС, маму-усиновительку Ольгу Большову.
Вікторіє, чудове запитання! Звісно, такі дані є, хоча їх і небагато. Зупинюся на дослідженні, метою якого було визначити поширеність ФАСП серед усиновлених дітей з Росії та України.
Воно показало, що 50% усиновлених дітей мали ФАСП (з них 20.4% - ФАС,17.2% - частковий ФАС, 1.2% мали вроджені вади пов’язані зі вживанням алкоголю і 11.1% мали порушення нервового розвитку пов’язане зі вживанням алкоголю).
У інших 50% не було документів, що підтверджують факт вживання матір’ю алкоголю під час вагітності, але у багатьох з них були прояви, які вказують на ФАСП.
Інші дослідження кажуть, що біля 66% дітей в інтернатах мають ФАСП, але на жаль, у 97% дітей з ФАСП діагноз не стоїть через складність діагностичного процесу і малу обізнаність лікарів у діагностиці таких дітей.
У 70% дітей з ФАСП було виявлено розлад гіперактивності і дефіциту уваги. Також ці дітки можуть мати хромосомні аномалії, затримку розвитку, інтелектуальну недостатність, розлади поведінки, мовленеві труднощі, зорові та аудіологічні порушення, урогенітальні проблеми та інші.
Але головне, що з цим всім можна і треба працювати. Якщо вчасно зрозуміти, що в дитини можуть бути порушення пов’язані з пренатальним впливом алкоголю, то ми, як батьки чи опікуни можемо багато зробити, щоб мінімізувати наслідки цих порушень і допомогти дитині реалізуватися і бути щасливою.
Діти з ФАСП часто дуже добрі, сердешні, чутливі, ніжні, говіркі і люблячі. Якщо ми зрозуміємо як їм допомогти з їх порушеннями, і станемо на їх сторону, то в цьому житті вони зможуть гарно соціалізуватися і знайти своє «місце сили». Варто зазначити, що без сім’ї, без підтримки рідних їм це зробити буде вкрай важко, бо саме наявність люблячої сім’ї, безпечного простору, стабільності і поваги до дитини дає їй шанс стати цінною для себе і для інших та змогу реалізувати свій потенціал.
Отже, найкраще що ми можемо зробити для дитини з ФАСП – це взяти в свою сім’ю і створити їй атмосферу безпеки, любові та поваги. А далі, маленькими кроками проживати і радіти разом життю.
