Благодійність. БЛОГ Романа Рубченка, директора Фонду Ріната Ахметова
За останній рік в Україні стало більше благодійників. Кожен третій житель країни перераховує кошти на благодійність. Кожен другий – допомагає незнайомим людям або подає милостиню. У світовому рейтингу World Giving Index країна піднялася на 16 позицій. З чим пов’язане бажання наших співвітчизників допомагати ближньому, і як цю допомогу зробити ефективнішою?
Нові традиції благодійності
Українці – люди діяльні, не чекають милості від царя-батюшки – все роблять самі. Особливо яскраво це продемонстрували події останніх років. Коли у 2014-му країна опинилася на межі розвалу, коли стало зрозуміло, що жодні державні інституції не впораються із ситуацією, відгукнулося громадянське суспільство. Люди перестали боятися відповідальності й самі почали проявляти ініціативу. З’явився потужний волонтерський рух, результат роботи якого став очевидним для суспільства. Звідси і високий рейтинг довіри до волонтерів і приватних осіб.
З початком військових дій Фонд Ріната Ахметова відразу відреагував на ситуацію – зі стратегічних довгострокових завдань переключився на вирішення гуманітарних питань. Головне із яких – допомогти людям вижити й надати їм своєчасну допомогу. Евакуація, розселення, ліки, термінові операції, психологічна підтримка, допомога продуктами – з’явилася низка унікальних проектів, спрямованих на порятунок життів. Накопичено багатий досвід, яким готовий ділитися Фонд.
У 2014 році в Україні зародилося безліч нових благодійних ініціатив, які до цього дня приносять дуже багато користі суспільству. У багатьох із цих організацій я бачу силу-силенну енергії, амбітні цілі та великий потенціал, який не завжди може повністю розкритися через брак ефективних алгоритмів роботи. На щастя, цим організаціям не потрібно чекати, коли цей досвід буде накопичено, оскільки є можливість підвищити ефективність їхньої роботи вже сьогодні.
Шпаргалка для благодійника
Сьогодні, щоб підвищити ефективність благодійності, необхідно перестати вдавати, що вона не має жодної схожості з бізнесом. Насправді, ці системи дуже схожі. Фінанси, управління людьми, співпраця з партнерами, планування, закупівля, логістика, – все необхідно запозичувати й переносити цей досвід у благодійну сферу. У ній задіяно дуже багато небайдужих людей, фахівців у своїй галузі. Наприклад, медики, педагоги, соціальні працівники. Вони прекрасно підтримують у людях енергію й бажання допомагати, вміють вибудовувати правильні відносини з благоотримувачів. Але, на жаль, це тільки половина успіху. Брак управлінського досвіду часто не дає змоги досягти високих, а головне, зримих результатів. Тому в команді, крім емпатії, мають бути і фахівці з управління, планування та проектного менеджменту. Вони потрібні, щоб якісно організувати процеси і своєчасно забезпечити їх належними ресурсами, щоби допомога була надана тоді, коли вона потрібна тому, хто її потребує. Так що якщо хочете підвищити ефективність своєї благодійної організації, подивіться, за якою схемою працює схожий бізнес. Це найкраща шпаргалка.
Держава і благодійність
Сьогодні у всьому світі великі компанії та благодійні організації справляються з безліччю проблем, які не до снаги самостійно вирішити державі.
Мільярди жертвують на боротьбу і профілактику захворювань, на будівництво медичних та навчальних закладів, на очистку водойм і захист довкілля, на допомогу людям похилого віку та сиротам, на боротьбу з курінням і запобігання суїцидам. Список величезний.
Але щоби вирішити хоча б одну з проблем, для початку потрібно її позначити. Відкрито визнати, що така проблема в державі є й обговорити її з усіма учасниками.
Залучити громадські, приватні та державні ресурси, тверезо оцінити ситуацію й тоді вже створювати механізм вирішення проблеми.
Головна місія держави в цьому процесі – вибудовувати чесні та прозорі правила гри. Забезпечувати справедливе суддівство. Не тільки приймати закони, а і створювати такі умови, за яких творити добро було б легко. Щоби не виникала необхідність проходити кола бюрократичного пекла, якщо людина або компанія хоче надати допомогу.
Наприклад, у США є простий механізм, який дає змогу в кінці року під час заповнення декларації про податки відняти певний відсоток доходу, витрачений на благодійність. Пожертвував – отримав квитанцію – додав її до декларації. Усе! Причому допомогу можна надавати будь-яку, жертвувати від речей до нерухомості й цінних паперів. Також є величезний вибір, кому і як можна допомагати. Моральна задоволеність, право вибору і відсутність бюрократичної тяганини – найважливіші стимули благодійності.
Шлях до успішної благодійності
Підсумовуючи сказане, можна визначити основні чинники, які сьогодні впливають на успішний розвиток благодійності в країні.
- Бажання. Основа благодійності – бажання допомагати ближньому, яке в громадян України є. Щоби підтримувати й посилювати це бажання, необхідно створити механізм, що дає змогу людям творити добру справу легко.
- Ефективність. Вітчизняним благодійним організаціям необхідно запозичувати досвід бізнес-структур. Це моментально підвищить ефективність їхньої роботи.
- Чесність і прозорість. Щоби великі компанії та благодійні організації могли вирішувати соціальні проблеми держави, державі необхідно створити умови для чесної та прозорої роботи третього сектору.
Чим швидше будуть зроблені ці три кроки на шляху до успішної благодійності, тим більш помітним буде результат, тим більше соціальних проблем вдасться вирішити, тим більше людей отримають своєчасну допомогу.
